Міська електричка мала б стати зручним транспортом для киян, але на практиці вона перетворилась на суцільну проблему. Надійним і безпечним назвати цей транспорт, на жаль, вкрай важко, адже перебої в його розкладі вже стали нормою, а відсутність поїздів на маршруті, на жаль, стало вже звичним для Києва явищем.
Тільки з початку літа колапси в курсуванні електрички траплялись вже чотири рази: 18 червня через технічні неполадки було скасовано шість рейсів, 21 серпня — дев’ять, а 2 вересня рейси скасували взагалі.
Останній скандал відбувся 12 вересня, коли 12 потягів міської електрички не вийшли на маршрут. Це розлютило пасажирів настільки, що вони заблокували рух електрички на станції «Троєщина-2».
У КП «Київпастранс» ― саме на його балансі перебуває міська електричка ― вибачилися за затримку поїздів. Однак зазначили, що це нібито сталося з вини «Укрзалізниці», оскільки поїзди перебували на ремонті в депо «Фастів-1». Стосовно графіку руху електропоїздів, в «Київпастрансі» заявили, що це питання взагалі не входить до їх компетенції, оскільки рух регулює «Укрзалізниця». А там, в свою чергу, надають пріоритет пасажирським та вантажним потягам.
У відповідь Євген Кравцов, голова «Укрзалізниці», виклав на своїй сторінці у Facebook відео, як розлючені пасажири 12 вересня блокують рух електрички, і зазначив дві причини того, що електропоїзди не відремонтували вчасно. Перша ― борги «Київпастрансу» близько 18 млн грн перед «Укрзалізницею», друга ― відсутність чинних договорів на ремонт рухомого складу.
Як розвивалась київська електричка
Міська електричка діє в Києві з вересня 2009 року. Створювалася вона, щоб забезпечити прямий зв’язок між лівим та правим берегом міста, зменшивши при цьому навантаження на інший громадський транспорт.
Розвивалась міська електричка у декілька етапів. Спочатку вона курсувала лише між станціями «Почайна» та «Троєщина». У 2011 році було відкрито кільцевий рух з 14-ма зупинками: «Дарниця», «Лівобережна», «Троєщина», «Почайна», «Зеніт», «Вишгородська», «Сирець», «Рубежівський», «Борщагівка», «Київ-Волинський», «Караваєві Дачі», «Північна», «Видубичі» та «Лівий Берег». Ще через рік ― у 2012-му ― відкрили зупинку «Троєщина-2».
Зазначимо, що спершу міська електричка перебувала на балансі «Укрзалізниці». Але щоб розділити фінансову відповідальність за міські перевезення, електропоїзди за спільним наказом КМДА і Міністерства інфраструктури було передано на баланс КП «Київпастранс». Залізничники, в свою чергу, зобов’язалися підтримувати в належному стані залізничну інфраструктуру та ремонтувати рухомий склад.
Усього на баланс КП «Київпастранс» передали 12 електропоїздів: десять у 2012 році, ще два ― у 2013-му. Більшість рухомого складу була далеко не новою ― лише чотири електропоїзди були побудовані у 2003-2005 роках, решта ― у 1977-1979 роках.
Зараз київська міська електричка курсує в межах міста по кільцевому маршруту. З неї можна пересісти на всі лінії метрополітену та швидкісного трамвая. В майбутньому планується відкрити ще п’ять зупинок: «Київ-Дніпровський», «Київська Русанівка», «Оболонь», «Відрадний» та «Либідська» (останні дві побудують з нуля).
Міська електричка ніколи не була суто київським ноу-хау. Такий вид транспорту давно і успішно використовується у багатьох містах світу, як частина міської транспортної інфраструктури. Це і німецька S-Bahn, маршрути якої виходять за межі міста, і Cercanias у містах Іспанії, і мережа міських електричок у Лондоні. Попри розгалужену мережу метро Парижа, міська електричка RER, у мережі якої налічується п’ять гілок, користується там попитом. У Римі функціонують одразу сім гілок міської електрички ― на електропоїздах можна дістатися до передмістя та двох найближчих аеропортів. Крім того, ще п’ять гілок міської електрички обслуговують переважно передмістя, однак мають зупинки і у межах міста.
У багатьох європейських столицях міські електрички реально допомагають налагодити пасажиропотоки там, де не може впоратися інший транспорт. І тільки у Києві електричка успішно виконує функцію міського стресогенератора.
В чому проблема київської міської електрички
Наявний рухомий склад київської міської електрички ― ті самі 12 поїздів ― не може впоратися з пасажиропотоком. Через велике навантаження пасажири часом вимушені, не помістившись до вагона, їхати зовні.
Якість інфраструктури також незадовільна: у холодну пору року на платформах часто буває небезпечно, оскільки вони перетворюються на суцільний каток. А у квітні 2013-го одна платформа й взагалі частково обвалилася.
Ситуацію ускладнює ще й графік руху, який переважно підлаштовується під рух пасажирських та вантажних потягів. І хоч спочатку планувалося, що електричка курсуватиме чи не кожні п’ять хвилин, досягти такого результату не вдалося. Зараз пасажирам доводиться чекати на електричку ледве не півгодини (якщо вона, звісно вийде, на маршрут).
У «Київпастранс» перебої у курсуванні міської електрички пояснюють тим, що підприємство на договірних відносинах з «Укрзалізницею» використовує існуючу залізничну інфраструктуру Київського залізничного вузла.
«Відповідно, графік руху міських електропоїздів є інтегрованим в графік руху всіх поїздів по залізничному вузлу, тому будь-яке порушення графіку пасажирськими, приміськими чи вантажними поїздами впливає на точність руху міських електропоїздів», ― зазначено у відповіді на інформаційний запит «Нашого Києва» за підписом Сергія Литвинова, виконуючого обов’язки директора підприємства з транспорту.
У «Київпастрансі» не приховують, що періодично їм бракує необхідної кількості локомотивних бригад, а також, що в потягах міської електрички трапляються технічні ненегаразди. Це, як зазначають у підприємстві, і викликає «періодичні, тимчасові коригування рейсів міських електропоїздів».
Проблему бачать і в зменшеній до чотирьох кількості вагонів в деяких потягах. Пояснюють це повною зношеністю колісних пар на відчеплених вагонах. До 2014 року, зазначено у відповіді, більша частина колісних пар та їх комплектуючі для України виготовлялися на підприємствах РФ та тих, що наразі знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
«На сьогодні українські виробники даної продукції не в змозі одночасно задовольнити всі потреби залізничних підприємств України по випуску та ремонту колісних пар», ― написано у відповіді на інформаційний запит.
У залізничників своє пояснення причини перебоїв у курсуванні електрички ― борги, які КП «Київпастранс» мало перед «Укразлізницею» ще до передачі міської електрички у муніципальну власність. Відтоді ситуація не змінилась. Згідно відповіді «Укрзалізниці» на інформаційний запит «Нашого Києва», станом на 1 жовтня КП «Київпастранс» не виплатило 6,1 млн грн за ремонт електропоїздів і 14 млн грн за користування інфраструктурою. Зазначимо, що суми боргів в обох підприємствах відрізняються: якщо вірити відповіді «Київпастранса» на наш інформаційний запит, станом на 2 жовтня за користування інфраструктурою підприємство начебто винне лише 11,3 млн грн.
У «Київпастрансі» кажуть, що ремонт рухомого складу і користування інфраструктурою «Укрзалізниці» оплачується з міського бюджету Києва, і невчасна виплата коштів пов’язана з відсутністю фінансування.
Зазначимо, що в 2019 році на проект «Міська електричка» з бюджету Києва загалом було виділено 30,4 млн грн. З них на утримання транспортної інфраструктури ― 23,4 млн грн, на технічне обслуговування та поточний ремонт електропоїздів ― 7 млн грн.
Який є вихід із ситуації
Вже після 2012 року «Укрзалізниця» неодноразово наголошувала, що готова повернути міську електричку на свій баланс та інтегрувати у проект Kyiv City Express, який хочуть реалізувати упродовж 2019-2021 років. Він полягає не у будівництві нової залізничної мережі, а у модернізації наявної. Загальна довжина маршруту має скласти 343 км, об’єднавши у собі 46 станцій Київщини (броварський, білоцерківський, трипільський та бориспільський напрямки, які будуть з’єднані міською електричкою). За попередніми підрахунками, таке залізничне сполучення має перевозити близько 80 тисяч пасажирів щоденно.
За словами очільника «Укрзалізниці» Євгена Кравцова, такий проект може суттєво спростити сполучення між Києвом та містами-супутниками, а також центром Києва і Троєщиною.
«Також є окремі напрацювання щодо оновлення інфраструктури Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський, поліпшення транспортного сполучення з Троєщиною та інтеграції приміського залізничного сполучення з іншими видами міського транспорту», ― говориться у відповіді.
Проект, кажуть в «Укрзалізниці», підвищить привабливість залізничних перевезень та допоможе досягти європейського рівня надання послуг у приміському та міжміському сполученні. В підприємстві наголошують, що Kyiv City Express спрямований на розвиток та модернізацію залізничної інфраструктури столичного регіону. Наприклад, проект забезпечить модернізацію 75 об’єктів залізничної інфраструктури, серед яких вокзали, станції та зупинки, допоможе поступово оновити приміські поїзди, створить робочі місця, буде стимулювати розвиток бізнесу та потенційну можливість залучення 1 млрд грн.
Водночас Кравцов зазначає, що цю пропозицію озвучили перед міською владою, проект вже розробили і передали до КМДА. Однак там, стверджує Кравцов, не поспішають її розглядати. Чому київська влада гальмує це питання, ми запитали в «Укрзалізниці»та КМДА, але відповіді не отримали.
В «Укрзалізниці» лише наголосили, що міністр інфраструктури ініціював створення спільної робочої групи КМДА і «Укрзалізниці», яка вирішуватиме транспортні проблеми столиці.
Як можна було б вирішити проблеми
Активіст, член громадської ради при КМДА Сергій Бригадир стверджує, що причиною регулярних перебоїв в роботі міської електрички є велика заборгованість КМДА перед «Укрзалізницею».
«Ще влітку заборгованість КМДА перед залізницею, за моїми даними, складала фантастичну суму. Через це утримувати весь рухомий склад в нормальному стані неможливо, і тому частина електричок через технічний стан не виходить на лінію. З десяти потягів електричок у кращому випадку залишилось шість», ― стверджує активіст.
Сергій Бригадир також вважає проблемою міської електрички відсутність в ній контролю оплати за проїзд пасажирів.
«Офіційно тільки 30% пасажирів належать до пільговиків, а практично ― всі 60%. Немає фактичного обліку кількості соціальних пасажирів. Виходом з цієї ситуації могла б бути електронна картка пільговика, щоб кошти з неї відразу йшли на залізницю. Так би не накопичувались борги», ― розповідає активіст.
Бригадир вважає, що бажання «Укрзалізниці» повернути собі під контроль київську електричку обумовлене зручністю використання необхідної інфраструктури. Адже вся інфраструктура ― колії, електромережі, ремонтні потужності і багато іншого ― належать саме «Укрзалізниці».
На думку Сергія Бригадира, вирішити проблему київської електрички могло б запровадження проекту Kyiv City Express.
«На мою думку, Kyiv City Express зміг би вирішити складну ситуацію, в якій опинилась київська електричка, якщо б він об’єднав інфраструктуру швидкісного трамваю та кільцевої електрички в форматі «трам-трейн». Але це вже інша історія, яка потребує стратегічних рішень навіть не на міському рівні, а на рівні Кабміну. Такий проект міг би об’єднати не тільки віддалені спальні райони Києва, але й міста-супутники та Бориспільський аеропорт. В той же час ми маємо ситуацію, коли місто купує на мільярди швидкісні трамваї, які потім простоюють по півроку або ламаються, як це відбувається зараз», ― наголошує Бригадир.
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов вважає, що проблема в курсуванні міської електрички не зводиться лише до цього виду громадського транспорту, а є глобальною проблемою транспортної інфраструктури Києва. Експерт вважає, що проект Kyiv City Express міг би вирішити цю проблему, якби не «пасивність з боку КМДА».
«Ця пасивність створює видимість протидії. В КМДА до проекту відчувається явна байдужість. Якби київська влада мала мотивацію і розуміння, то змогла б самостійно вирішити всі проблеми, пов’язані з міською електричкою. Ми здебільшого говоримо не про політ на Марс, а про підписи на паперах. Так, це буде потребувати переговорів, умовлянь і компромісів, та результат буде того вартий. Але немає мотивації і розуміння, тому що у Києві немає жодного документу, який фіксує хоч якісь проблеми із транспортом. Поточна ситуація із його розвитком просто консервується», ― вважає експерт.
Робота київської електрички вже давно викликає багато питань і зауважень. І ця проблема не стосується лише конкретного виду транспорту ― це глобальна проблема транспортної інфраструктури столиці. Київська електричка могла б стати якісним і зручним транспортом для киян, але натомість стала великою проблемою.
Читайте також: «Скільки отримує донор сперми та хто може ним стати?»
Український уряд наприкінці листопада прийняв розпорядження щодо передачі готелю «Дніпро» до Фонду держмайна для подальшої приватизації. За тиждень до цього на зустрічі з єгипетським бізнесменом, виконавчим директором компанії Orascom Investment Holding Нагіб Онсі Савірісом президент Володимир Зеленський запропонував йому придбати готелі «Дніпро» та «Україна».
Причиною приватизації називають збитковість цих підприємств.
Приватизація державного майна, зазвичай, в Україні проходить дуже гучно. Ми згадали шість прикладів приватизацій в Києві, які мали різні наслідки.
Кондитерська фабрика ім. Карла Маркса
Фабрика була заснована в 1886 році купцем Валентином Єфімовим в передмісті Києва ― хуторі Деміївка. Тоді вона мала назву «Деміївська парова фабрика шоколаду і цукерок».
У часи радянської влади підприємство було націоналізовано та названо в честь Карла Маркса. Виробництво на фабриці було нарощено, кількість найменувань продукції кондитерських виробів — збільшено. Наприкінці 1980-х років на фабриці працювало понад 4 тисячі працівників, а продукції випускалося більше 52 тисяч тонн на рік.
У 1996 році фабрика була приватизована й увійшла у корпорацію Roshen Петра Порошенка, її назву змінилась на «Київська кондитерська фабрика “Рошен”». Також були приватизовані бренди, які випускала фабрика в часи СРСР — «Київський торт», цукерки «Червоний мак» і т.д. Після приватизації обсяги виготовленої продукції зросли в п’ять разів. Наразі на підприємстві працює близько 800 людей.
В квітні цього року голова Соціалістичної партії Ілля Кива звернувся до суду з вимогою націоналізувати фабрику. Про це він заявив в ефірі одного з телеканалів. Але до якого саме суду звернувся Кива і чи звернувся взагалі, невідомо.
Кінотеатр «Кінопанорама»
Кінотеатр відкрили в 1958 році. Це був перший в СРСР кінотеатр з панорамним екраном, він спеціалізувався на показах артхаусного та фестивального кіно. Також у ньому проводили творчі вечори режисерів, акторів, художників.
У 2004 році Київрада дозволила приватизацію «Кінопанорами», і вже в в 2009-му кінотеатр приватизувала компанія ISTIL Group бізнесмена Мохаммада Захура. Після цього кінотеатр працював майже десять років, допоки 1 жовтня 2018-го його не закрили через збитковість.
Згодом Захур повідомив, що збирається побудувати на місці «Кінопанорами» готель. З його слів, проект був розроблений, а дозвіл міста на будівництво отриманий ще до кризи 2014-го року. Але для цього будівлю «Кінопанорами» довелось би зносити, а на її місці ― будувати нову. А оскільки в будівлі ще були орендатори, реалізувати цей проект виявилось неможливо, і його відклали.
Наразі будівля стоїть порожньою і не працює.
Кінотеатр «Україна»
Кінотеатр відкрили в 1964 році. Це був перший широкоформатний кінотеатр у Києві. Саме в ньому під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» 4 вересня 1965 року Іван Дзюба, Василь Стус та В’ячеслав Чорновіл закликали присутніх виступити проти диктатури й репресій в СРСР.
У 2001 році кінотеатр реконструйовували, а в 2004-му Київрада прийняла рішення про його приватизацію ― будівлю придбало ТОВ «Кінопрем’єр».
Але з 1 жовтня 2018 року кінотеатр припинив свою роботу. Публічно власник причини не назвав. Директор кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе заявила, що в 2010-2011 роках власники будівлі кінотеатру «Україна» отримали дозвіл Київради на її знесення і будівництво торгового центру. В прес-службі «України» цю інформацію заперечили та відмовилися від подальших коментарів.
Наразі будівля кінотеатру пустує.
Найстаріший будинок Києва
Будинку, що знаходиться за адресою Контрактова площа, 7, вже понад 250 років. Першим його власником вважається Леонтій Вишневський, син козацького полковника Федора Вишневського. У 1765 році він отримав у власність ділянку з одноповерховим дерев’яним будинком. У 1860 р. власницею садиби стала Марія Ружковська, і будинок перебудували на кам’яний. Саме тоді він набув теперішнього вигляду. У 1891 році будинок придбав купець Максим Нечаєв. У дворі садиби випікали «нечаївські» пряники, що були популярним у всій Російській імперії.
У часи СРСР будівлю націоналізували, перетворили в комуналку і заселили в неї п’ять сімей, а родина Малєєвих ― нащадків Максима Нечаєва, мала змогу жити лише в одній з кімнат. У 1990-х у будинку проживала лише родина Малєєвих. Вони і приватизували будівлю, де й живуть нині.
Наразі будинок має статус пам’ятки архітектури. У ньому досі функціонує камін, яким користуються господарі. В будинку відкрито музей, проходять екскурсії та творчі вечори. Публічність господарі вважають захистом від спроб рейдерства. Вони лишили для себе лише одну кімнату, в яку не пускають екскурсії.
«Київенерго»
Компанія була створена у 1930 році під назвою «Київструм». У 1995-му рішенням Кабміну її реорганізували в Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго».
Ця приватизація, як і всіх інших обленерго, була частиною державної стратегії на ринку енергетики. Пояснювалось це великою зношеністю існуючих мереж та необхідністю масштабної модернізації, на яку в держави не було коштів.
У 2011 році компанія Рината Ахметова ДТЕК викупила контрольний пакет акцій «Київенерго» на аукціоні. Інші претенденти на покупку відмовились від участі в конкурсі. Згодом, у 2017 році, Ахметов викупив ще 25% акцій «Київенерго». Зараз він володіє 97,3% акцій компанії.
Антимонопольний комітет (АМКУ) у 2017 році оштрафував «Київенерго» на 17,9 млн гривень через порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, АМКУ звинуватила компанію в тому, що вона створювала перешкоди у доступі на ринок електроенергії іншим постачальникам.
До речі, з 2001 року «Київенерго» також забезпечувало й теплопостачання для киян. Відповідна угода між компанією та КМДА діяла до 31 грудня 2017 року. Але з травня 2018 року тепломережі, котельні, станції теплопостачання перейшли в управління комунальному підприємству «Київтеплоенерго». Як пояснив мер столиці Віталій Кличко, таке рішення прийняли, щоб позбавити ринок теплоенергії монополії.
Але того ж року «Нафтогаз» припинив подачу газу на об’єкти «Київтеплоенерго», відмовившись підписувати договори на поставку газу через невиплачені борги «Київенерго». Мер столиці Віталій Кличко заявив, що Київ не повинен сплачувати борг «Київенерго» перед «Нафтогазом» в розмірі 5 млрд грн. Але вже 11 вересня 2018 року Київрада прийняла рішення виплачувати борги «Київенерго» зі столичного бюджету, а також за рахунок державних субвенцій.
«Укртелеком»
«Укртелеком» є спадкоємцем телефонної мережі Міністерства зв’язку УРСР. У 1993 році Мінзв’язку вирішило утворити об’єднання електрозв’язку «Укртелеком» (до 1994 року — «Укрелектрозв’язок»). До новоствореної організації увійшли Українське пiдприємство мiжнародного та мiжмiського зв’язку і телебачення «Укртек», «Київський телеграф», Київська мiська радiотрансляцiйна мереж та інші організації. В 1995 році до «Укртелекому» приєднали пiдприємства електрозв’язку всіх регіонів України та державне підприємство супутникового зв’язку «Укрзв’язоксупутник».
У 2010 році Кабмін виставив «Укртелеком» на приватизацію. Причиною стала збитковість підприємства та відсутність коштів для його утримання. Згідно виставлених умов аукціону, до нього не допустили компанії «Київстар» і «МТС Україна». Причиною недопуску назвали те, що ці компанії вже володіють великою часткою в сфері комунікаційних послуг. Участь в конкурсі взяла лише одна компанія «ЕСУ» ― дочірня компанія австрійського концерну ЕРІС, яка й перемогла. «Укртелеком» було продано за 10 млрд 575,1 млн гривень. У 2013 році «ЕСУ» викупив Ринат Ахметов за 860 млн доларів.
Після приватизації «Укртелеком» втратив близько 40% своїх абонентів. Попри це, компанія лишається прибутковою, але частину цього прибутку складає продане майно.
У 2017 році суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позов Фонду Держмайна (ФДМУ), який вимагав повернути «Укртелеком» у державну власність через недотримання «ЕСУ» умов приватизації. Причина позову: «ЕСУ» не внесла інвестиції в тому розмірі, який гарантувала, не створила і не передала в державну власність телекомунікаційну мережу спецпризначення.
Однак в липні 2018 року Верховний Суд скасував ці рішення і передав справу на новий розгляд до Господарського суду Києва, який позов ФДМУ відхилив.
Але вже в 2019 році Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Фонду держайна і скасував рішення судів нижчих інстанцій. Рішенням суду справу було відправлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Наразі «Укртелеком» досі перебуває у приватних руках. А у чиїй власності воно перебуватиме далі, вирішуватиме суд.
Читайте також: «»НашКиїв Awards: Санта року 2019″: організатори премії — про те, навіщо вона місту»
Виталий Кличко подвел итоги уходящего года и отчитался о результатах своей работы за 2019 год. Новые школы, ремонт дорог и мостов, состояние ЖКХ, покупка новых троллейбусов и автобусов, строительство метро, борьба с незаконной рекламой и парковкой, реализованные проекты Kyiv Smart City — рассказываем в тезисах, о чем говорил мэр Киева.
По словам Кличко, в 2019 году КГГА перевыполнила план поступлений в бюджет города на 2,5 млрд гривен до 60 млрд грн.
Образование
- С 2014 года финансирование образовательной сферы выросло втрое до рекордных 18,6 млрд гривен;
- За пять лет построили и полностью реконструировали 8 школ, 27 детских садиков. Создали более 15 тысяч мест в государственных садиках;
- Очередь в детский сад сократили до 2,4 тысяч мест, тогда как в самих садиках сейчас свободно 3,5 тысячи мест;
- Запустили проект «Деньги ходят на ребенком». Более 200 семей, которые отдали ребенка в частный сад, воспользовались компенсацией на дошкольное образование (2490 гривен в месяц);
- В 2020 году на образование хотят выделить 21 миллиард гривен, а на строительство новых и ремонт существующих школ и садиков — свыше 2 млрд гривен;
- В следующем году продолжат строительство двух садиков с нуля — на Троещине и в Соломенском районе. Реконструируют еще два детсада и одну из столичных гимназий.
Медицина
- На сферу здравоохранения в 2019 году направили 10,9 млрд гривен;
- Отремонтировали больше 50 отделений в медучреждениях и закупили оборудования почти на 700 млн гривен. Всего на ремонт медучреждений направили 1 млрд гривен;
- Киев закупил 25 автомобилей скорой помощи на 65,6 млн гривен. В планах еще 39 машин. Всего за последние несколько лет Киев закупил 164 автомобиля скорой помощи.
Соцзащита
- На соцзащиту жителей столицы в этом году направили 8,3 млрд гривен;
- 2,8 млрд гривен на финансирование программы «Забота. Навстречу киевлянам»;
- На помощь участникам боевых действий и их семьям направили 265 млн гривен;
- В 2019 году Киев закупил два автомобили для детских домов семейного типа. Детям-сиротам и детям, лишенным родительской заботы, выделили 43 квартиры;
- С помощью программы «Доступный хлеб» продали 1,3 тысячи тонн хлеба. По карте киевлянина хлеб можно было купить со скидкой от 20% до 70%;
- Реализуется программа «Доступные лекарства»;
- В 2020 году на соцзащиту выделят 3,6 млрд гривен. На программу «Забота» потратят 2,7 млрд гривен.
ЖКХ, велоинфраструктура и освещение
- В 2019 году обновили 130 км теплосети;
- Создали КП «Киевтеплоэнерго» — оно занимается восстановление асфальтного покрытия после аварий в теплосети;
- В городе установили 2,5 тысячи контейнеров для сухих отходов – пластика, бумаги, стекла. Купили также автомобили для мытья контейнеров;
- Закупили три новых автомобиля для жидких реагентов и два снегоплавильных комплекса – каждый из них плавит 60 тонн снега в час;
- Открыли 45 пунктов общественного велопроката Bikesharing — услугами воспользовались 41 тысяча человек. Вместе они проехали 165 тысяч километров;
- На 70 улицах Киева установили LED-освещение, еще 350 объектов получили новое освещение. В 2019 году на электроэнергии сэкономили 13 млн гривен из бюджета;
- На 2020 год запланировали строительство химической очистки на мусоросжигательном заводе «Энергия», которая позволит снизить уровень загрязнений в 5 раз. Общая стоимость работ — 420 млн гривен;
- Также в 2020 году Киев хочет закупить еще 100 эвакуаторов, внедрить систему контроля оплаты услуг за парковку, перейти на автоматизированную фиксацию нарушений правил парковки.
Дороги и мосты
- В 2019 году обновили 16 мостов и путепроводов. Капитально отремонтировали и 830 придомовых территорий и проездов;
- За последних четыре года обновили свыше 900 километров дорог в Киеве;
- Отремонтировали Русановский метромост и Борщаговский путепровод;
- До конца этого года коммунальщики обещают открыть новый Шулявский путепровод;
- Продолжили строительство Подольско-Воскресенского моста. К концу 2020 года его хотят открыть для движения с левого на правы берег;
- Завершили капремонт улицы Ивана Федорова. Обновили и удлинили улицу Семьи Кульженков — ее соединили с Большой Окружной дорогой:
- Провели капремонт проспекта Палладина, Выгуровского бульвара, улицы Алматинской и других. Практически завершили капитальное обновление Дарницкой площади;
- В следующем году столичные власти хотят выделить 5 млрд гривен на строительство, ремонт и содержание автомобильных дорог.
Общественный транспорт
- Закупили 121 троллейбус, 63 трамвая, 100 новых автобусов и обновили 135 вагонов метро. Отремонтировали 5 станций скоростного трамвая на Борщаговской линии. В следующем году за кредит ЕБРР Киев закупит еще 40 трамваев;
- Провели капремонт станции метро «Святошино» — ее оборудовали лифтами и подъемниками для маломобильных категорий населения;
- «Продолжается строительство метро на Виноградарь. В конце 2021 года мы планируем открыть две новые станции – «Мостицкая» и «Проспект Правды» », — Кличко.
- С июля 2019 года в Киеве выписали 3,5 тысячи штрафов на сумму почти 1,4 млн гривен;
- До 2023 года на развитие транспортной инфраструктуры планируют выделить 83 млрд гривен. Столичные власти хотят установить квоты на парковочные места, закупить еще 400 единиц трамваев, троллейбусов и электробусов.
Парки и скверы
- В 2019 году в Киеве отремонтировали 75 парков и скверов. Статус зеленых зон предоставили 31 участку;
- Всего за несколько лет в столице появилось 397 новых зеленых зон отдыха, обновили 414 парков и скверов;
- На обустройство парков и скверов в этом году выделили почти 570 млн гривен;
- Также в 2019 году обновили три городских пляжа – «Черторой», «Галерный» и «Троещина»;
- Построили пешеходно-велосипедный мост, обустроили Аллею художников и построили новые ступеньки от Андреевской церкви к Аллее;
- В этом году в Киев приехали свыше 4 млн иностранцев. От туристического сбора город собрал 50 млн гривен;
- В 2020 году продолжат капремонт Куреневского парка, парков «Совки», «Сырецкого», «Партизанской Славы» и «Победа». Начнется капитальный ремонт Голосеевского парка;
- Продолжают реконструкцию Киевского зоопарка. В мае 2020 года откроют новый вход в зоопарк, а до конца 2020 года — новый приматник.
Реклама
- С начала кампании в Киеве демонтировали свыше 50 тысяч рекламных конструкций. Количество билбордов на бульваре Дружбы Народов сократилось с 228 до 32;
- С января по ноябрь 2019 года в бюджет Киева поступило свыше 300 тысяч гривен штрафов за незаконное размещение рекламы.
Спорт
- Начали работы по реконструкции физкультурно-оздоровительного комплекса на улице Радужной;
- В среду, 4 декабря, на Березняках откроют обновленный легкоатлетический манеж;
- До конца 2019 года в Киеве хотят открыть спортивные школы «Ринг» и «Атлант».
Kyiv Smart City
«Киев — первый умный город в Украине. Если правительство только разрабатывает концепцию государства в смартфоне, то столица уже работает и развивает цифровую инфраструктуру последние четыре года», — заявил Кличко.
- За четыре года сервисами Kyiv Smart City воспользовались сотни тысяч киевлян;
- Установили 7600 камер видеонаблюдения. С 2017 года уровень преступности в местах с камерами сократился на 60%;
- Поставили 600 автоматов самообслуживания для покупки и пополнения Kyiv Smart Card. Реализовано свыше 230 тысяч карточек;
- С помощью услуги электронной записи в садик записали более 100 тысяч детей;
- На публичных закупках через систему ProZorro сэкономили 6 млрд гривен, из них 1,9 млрд – в этом году;
- На реализацию 341 проекта общественного бюджета выделили 150 млн гривен.
Подробнее с презентацией отчета о деятельности мэра Киева за 2019 можно ознакомиться по .
Читайте также: «»Наш Київ Awards Санта року 2019″. Столица выбирает главного «Санту»».
В июне этого года из кинотеатра «Киев» силой выгнали предыдущего арендатора, чтобы завести нового от «Синема-сити».
Столичные власти мотивирует свои действия тем, что новый арендатор будет платить больше, а также ненадлежащим состоянием здания.
С тех пор кинотеатр не работает. Так что же с ним будет дальше?
Киевляниин Игорь Перция, венчурный инвестор фонда TAVentures.vc, создал телеграм-канал «Воды и экзит, пожалуйста», где пишет про электронную музыку и венчурные инвестиции. Немного странное сочетание, но тексты в канале, тем не менее, весьма содержательные.
Недавно Игорь «разложил по полочкам» клубы Киева, в которых можно послушать техно и электронную музыку. НашКиев.UA публикует его текст.
Closer
Этот андеграундный клуб на месте бывшей фабрики, пожалуй, самый известный в Киеве. В прошлом году, по мнению Игоря Перции, «это место было очень даже ничего». Но в этом в клуб стало набиваться слишком много людей, отчего находится в там стало не совсем комфортно.
При этом клуб культовый и маствизит. Ивенты, которые стоит посетить, ― Strichka и «Маскарад». Из тех, что проводит Closer, но не в стенах самого клуба ― BlackFactory и Brave!.
В барной карте клуба ― все от Martini до барных коктейлей. Здесь, к слову, отличные бармены!
Что касаемо публики, Игорь Перция отмечает, что в последнее время Closer перестал быть воплощением настоящего андерграунда. Сейчас Closer ― это смесь андеграундного клуба и CHI.
Дресс-код: «берлинзовeт», черные вещи самое оно ― вы же в андерграунде.
CHI
Closer, но наоборот. Здесь гламурно и красиво. При этом рядом с вами за столом наверняка будет сидеть сын прокурора, запускающий фейерверки из бутылки, поскольку вся гламурная тусовка Киева собирается или здесь, или в SkyBar.
Но если учитывать, что серия Portraits привозит в CHI хороших звезд не андерграунд сцены типа Бориса Бречи, то, возможно, стоить и потерпеть.
В барной карте ― практически любой коктейль на ваш выбор. И можно даже поесть.
Дресс-код: здесь нужно быть красивыми, поэтому платья и рубашки подойдут. Леггинсы и джинсы, кстати, тоже.
RiverPort
Клуб на берегу Днепра, украинский вариант Watergate. Но, к сожалению, красивый вид сменяется слишком молодой публикой. Средний возраст посетителей ― 22 года, но публика настолько разная, что не всегда понятно, чего ждать.
При этом в RiverPort поставили новую Funktion One ― лучшую аудиосистему для клубов, а значит, звук там супер.
Иногда, хоть и редко, в клубе бывают крутые «привозы». При этом клуб все еще маствизит как минимум из-за того, что владельцы вкладывают в него деньги, а такое нужно поощрять.
В баре ― коктейли из двух составляющих. Виски-кола здесь ― ваш друг.
Дресс-код: иногда, глядя на танцпол, кажется, что в RiverPort можно прийти и в костюме клоуна ― все равно пустят. Короче, одевайте, что хотите.
Кирилловская, 45
Новый клуб, у которого нет названия. Маркетологи заведения пытаются учиться у берлинского ночного техно-клуба «Бергхайн» и на входе отсеивают 30-40% публики. Она, кстати, как раз в берлин стайл ― здесь все в черном и максимально необычные.
Внутри клуба есть даркрумы, а атмосфера напоминает Берлин. Что же, Киеву нужен настоящий андерграунд, и, как надеется Игорь Перция, это место станет именно таким. К слову, все анонсы клуба можно найти здесь.
В барной карте заведения ― минимум коктейлей и много шотов.
Дресс-код: строго черное ― представьте что идете в «Бергхайн».
«Метакультура»
Понять, что происходит внутри, можно по названию. Это клуб, в который тяжело зайти без маски, поскольку внутри пыль и отсутствует вентиляция. И даже несмотря на то, что ребята делают крутые «привозы», дышать здесь нечем.
Если вам 18, и у вас много здоровья, то, конечно, велком. Но если вы старше 25, в «Метакультуре» вы будете ощущать себя старым.
В баре можно купить пиво и воды с Jägermeister. На этом все.
Дресс-код: подойдет все, что нашли в шкафу.
Debarkader
Ламповый клубчик на воде, где собираются интересные люди и играют хорошие украинские диджеи. Не был замечен за «жирными привозами» и супер качественным аудио. Но место стоит посетить, если вы любите «красиво».
Публика здесь разноплановая ― от айтишников до фанатов андерграунд техно.
В клубе есть неплохие коктейли, но их вкус все же не дотягивает до супер бара.
Дресс-код: одевайтесь удобно, но не в домашнюю пижаму.
«Отель»
Нет, поспать здесь не выйдет ― банально не хватит места. Это клуб на 150 кв. метров, где средний возраст посетителя ― 18-22 года,и этим все сказано. Это не хорошо и не плохо, но возраст публики нужно учитывать при составлении вечера.
В целом, «Отель» классно заходит, когда вам 22, и вы не очень любите качественную музыку.
В барной карте этого клуба ― всего пять позиций, так что не рассчитывайте на большой ассортимент.
Дресс-код: чем трешовее вы выглядите, тем лучше.
SkyBar
Старший брат CHI. У этих клубов одинаковая аудитория: сыновья прокуроров отдыхают одну неделю тут, другую ― там. Да, киевская гламурная тусовка выбирает или CHI, или SkyBar.
Владельцы клуба привозят сюда хороших артистов, и если вы ок с ребятами из 90-х за соседним столом, то велкам!
Из выпивки ― все коктейли и любые их вариации.
Дресс-код: одевайтесь красиво ― мужчины в рубашки, а девушки ― в платья.
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора.
Читайте также: ««Наш Київ Awards Санта року 2019». Столица выбирает главного «Санту»»
Пока вы выбираете место для корпоратива и покупаете подарки с чернопятничной скидкой, НашКиев.UA готовится выбрать главного «Санту» этого года. И без вашей помощи нам точно не обойтись.
Каждый год 31 декабря мы с друзьями… Каждый год в середине декабря редакция самого массового интернет-издания столицы НашКиев.UA вместе с читателями выбирает «Санту». Наличие бороды, цвет одежды, качество смеха и даже пол для номинации значения не имеют. Важно одно ― «Сантой», то есть победителем премии «Наш Київ Awards», может стать тот, кто по мнению горожан, больше других сделал для города в уходящем году.
«Любые позитивные изменения в городе и в головах киевлян не происходят сами по себе. Это значит, что кому-то было не все равно. Эти люди не ждут милости от природы или мира, а просто делают свое дело, не ожидая славы или денег. Наша команда считает, что добрые дела не должны оставаться в тени. И для того, чтобы они стали трендом, мы учредили и уже третий год подряд проводим премию «Наш Київ Awards: Санта року», — говорит Дмитрий Федоренко, основатель интернет-издания НашКиев.UA.
Кто может стать «Сантой року 2019»
В этом году на звание главного «Санты» мы номинировали 75 человек! Это почти вдвое больше, чем в 2017-м. И если с одной стороны это сильно усложняет выбор Того Самого «Санты», то с другой ― безгранично радует, ведь людей, готовых активно и бескорыстно делать город лучше, становится все больше.
Среди номинантов этого года ― футболист и главный тренер сборной Украины Андрей Шевченко, активист и основатель пекарни Good Bread from Good People Владислав Малащенко, директор «Фонда Елены Пинчук» Ольга Руднева, общественный деятель и сооснователь Gres Todorchuk PR Ярослава Гресь и другие. И хоть кого-то точно знает весь город, а чье-то имя пока не слишком на слуху, вклад каждого одинаково ценен.
Каждый из «Сант»представлен в определенной категории ― их в этом году десять: «Меценатство и благотворительность», «Городские проекты и благоустройство», «Культура и история», «Еда и сфера гостеприимствам», «Бизнес и бренды», «Экология и зоозащита», «Физическая культура и спорт», «Инновации и технологии», «Музыка и события» и «Образование».
Узнать имена всех 75 номинантов и выбрать того, кому присудили бы премию вы, можно на странице голосования.
Как же выбрать?
Выбирать победителя будут в несколько этапов. Первый ― читательское голосование ― уже начался. Поддержать полюбившегося чейнджмейкера можно до полуночи 9 декабря. Если вы не можете определиться, кто вам нравится больше, голосовать можно и за нескольких номинантов, но не чаще одного раза в сутки.
Из десяти фаворитов читательского голосования жюри выберет главного «Санту» этого года. Его имя редакция НашКиев.UA огласит на торжественной церемонии награждения, которая пройдет 13 декабря в 19:00 в Klitschko Expo.
К слову, в этом году мы наградим не только главного «Санту», но и фаворитов каждой из десяти категорий. А партнеры премии отметят троих победителей специальных номинаций.
Голосуй! Санта сам себя не выберет!
Читайте также: «Вкусно, быстро и без платы за доставку: в Киеве открылась первая «темная кухня»