Помимо возросших вдвое тарифов на содержание дома и придомовых территорий украинцев в ближайшее время ждет еще один «сюрприз». Собственники избыточных, с точки зрения законодательства, квадратных метров должны будут уплатить в бюджет соответствующий налог, иначе их ждут крупные штрафы, а в случае дальнейшего уклонения от оплаты – утомительная тяжба с фискальной службой.
Кто заплатит
Объектом налогообложения является площадь жилой и нежилой недвижимости, находящаяся в собственности у одного владельца, в случаях, если ее размер превышает:
Для квартир – 60 кв. метров.
Для домов – 120 кв. метров.
Если за одним владельцем числятся и квартира, и частный дом, то для начисления налога их общая площадь должна превышать 180 кв. м. При расчете налога к площади дома или квартиры добавляется площадь находящихся на участке или пристроенных жилых и нежилых помещений: котельных, гаражей, бань, гостевых домиков и т.п.
Освобождены от уплаты налога детские сады и другие коммунальные здания, сироты, матери-одиночки, воспитывающие ребенка-инвалида, храмовые сооружения. Не подлежит налогообложению аварийная недвижимость, общежития, а также недвижимость, находящаяся в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС.
Кроме того, местные власти сами могут устанавливать нулевую ставку отдельным категориям граждан или для некоторых категорий недвижимости, что тоже, в сущности, равносильно освобождению от уплаты налога.
Поле для льгот, которые вправе применять местные советы, налоговым кодексом фактически не ограничено.
В тех случаях, когда по документам владельцем квартиры является один из супругов, хотя приобретена она в браке и фактически является общей собственностью, данный факт придется доказывать инспектору ГФС.
Ставки
Важно понимать, что налог на недвижимость платится в местные бюджеты, поэтому именно они имеют право утверждать его ставку. Ставка измеряется в процентах от минимальной зарплаты по стране (1378 грн в 2016 году), в крупных городах она колеблется от 0,5% до 2%.
В Киеве для расчетов налогообложения за 2016 год ставка составляет 1%. А «привязывается» она к каждому «лишнему» метру общей площади. Так, если размер вашей квартиры превышает установленные законодательством 60 квадратов, к примеру, на 5 метров, то заплатите вы 5 × 1378 × 1% = 68 гривен 90 копеек.
Чтобы узнать размер налога на свою недвижимость, воспользуйтесь нашим калькулятором. Учтите, что в случае оплаты после 28 августа к сумме добавятся еще 10% штрафа. А к октябрю — все 20%.
ВСТАВИТЬ КАЛЬКУЛЯТОР
Кстати, в следующем году украинцам придется платить этот налог исходя из нового размера минимальной заработной платы – 3 200 грн. При этом для киевлян снизится базовая ставка, применяемая при расчете: с 1% до 0,75%.
Налог на роскошь
Платить его придется в случае, если площадь вашей квартиры превышает 300 кв. м, а в случае с частным домом – 500. Тогда кроме процентной ставки размером от 1% до 3% придется еще заплатить еще 25 тыс. грн так называемой фиксированной ставки.
Штрафы
До 28 августа оплата налога осуществляется по правилам, изложенным выше. Если оплату совершить в сентябре, то к указанной сумме необходимо будет добавить 10% штрафных санкций. В октябре эта сумма возрастет до 20%.
Отметим, что сотрудники государственной фискальной службы могут инициировать наложение ареста на часть имущества граждан, уклоняющихся от уплаты налогов и сборов. Кроме того, на такого неплательщика может распространяться действие статьи 212 Уголовного кодекса.
В заключение хотелось бы порекомендовать тем, кто не согласен с размером начисленного налога, сначала уплатить его до 28 августа, как того требует законодательство, и лишь потом вступать в тяжбу с фискальной службой. Ведь в большинстве случаев размер налога не так уж и велик, а вот ответные меры со стороны государства — штрафы, арест имущества, вплоть до уголовного дела, — могут изрядно потрепать нервы налогоплательщику.
Как оплачивать
Владельцы недвижимости, подлежащей налогообложению, оплачивают налоги согласно полученной по почте квитанции. Но внимание! Если вы знаете, что обязаны заплатить, а квитанцию так и не дождались, незамедлительно обратитесь в налоговую. Там вам выпишут соответствующий документ на оплату.
Заплатить налог на недвижимость можно в любом банке. В терминалах, насколько нам известно, такая возможность пока отсутствует.
Читайте также: «Рост тарифов ЖКХ: сколько будем платить и почему лучше не станет».
Станет ли город богаче по сравнению с прошлым годом, на что денег выделят больше, а какие статьи расходов сократят: депутаты Киевского городского совета приняли на рассмотрение главный финансовый документ города ― проект бюджета на следующий год. Проголосовать и принять его депутаты должны 13 декабря.
Что такое бюджет, как он наполняется и на что тратится
ДОХОДЫ. Бюджет Киева ― это своеобразный кошелек, который наполняется деньгами из нескольких источников. Во-первых, это налоги, которые платят городу предприятия и его жители: НДФЛ, налог на прибыль предприятий, акцизы, плата за землю, единый налог и другие. Во-вторых, это неналоговые поступления: доходы от собственности и предпринимательской деятельности, штрафы, плата за предоставление админуслуг, госпошлины и т.д. В-третьих, доходы от операций с капиталом, например, деньги от продажи земли или бесхозного имущества. В-четвертых, это межбюджетные трансферты, например, дотации и субвенции из государственного бюджета.
РАСХОДЫ. Весь «заработок» столичной казны делится на два фонда ― общий и специальный. Размер первого ― всегда больше. Деньги из него идут на зарплаты, соцобеспечение (помощь малообеспеченным семьям, детям под опекой, матерям-одиночкам, льготы ветеранам войны, субсидии и т.д.), использование товаров и услуг (оплата «коммуналки» госучреждений и т.д.), текущие трансферты (дотации юрлицам или другим бюджетам и т.д.) и прочие расходы (например, материальную помощь гражданам Украины, которые пострадали во время пребывания за границей и т.д.).
Доходы специального фонда ― это целевые средства. Например, деньги, которые взыскали с предприятий за причиненный вред окружающей среде. Их направят на ее же охрану. Сюда же зачисляются «заработки» бюджетных учреждений, которые потом тратятся на их же нужды.
Как и сколько хотят заработать
В следующем году Киевские власти планируют потратить на город 54,9 млрд грн ― почти на 11% больше, чем запланировано на 2018-й (49,1 млрд грн). В пересчете на доллары доходы городской казны вырастут, как ожидается, с $1,63 млрд в 2018 году до $1,87 млрд в 2019-м (для расчета мы использовали запланированный на 2019 год курс – 29,4 грн).
Бюджет следующего года рассчитали с небольшим профицитом в 1,9 млн грн. Проще говоря, заработать хотят чуть больше, чем потратить. Общий фонд городской казны планируется с профицитом в 11,3 млрд грн, который, как ожидается, до копейки перекроет дефицит специального фонда.
Традиционно, больше всего денег ― 70% ― в городской бюджет планируют собрать в виде налогов: подоходного налога с физлиц (20,8 млрд грн), налога на доходы предприятий (4,2 млрд грн), единого налога (5,4 млрд грн), акцизного налога (1,8 млрд грн) и других.
Киев, как ожидается, в 2019 году получит 13,8 млрд грн в виде трансфертов из государственного бюджета ― на 3,6% меньше, чем в 2018 году. А учитывая инфляцию, недостаток вливаний из госбюджета будет еще ощутимей. Поэтому городу, вероятнее всего, в следующем году придется больше рассчитывать на свои силы.
Как и на что хотят потратить
Рекордную сумму ― 17,4 млрд грн ― хотят потратить на образование. В прошлом году на финансирование этой сферы из городской казны ушло на 28% меньше. Как отметил Андрей Странников, председатель постоянной комиссии Киевсовета по вопросам бюджета, деньги направят на реконструкцию и ремонт учебных заведений, закупку школьного инвентаря, выплату зарплат, премий и стипендий.
Пятую часть бюджета ― 10,7 млрд грн ― хотят потратить на сферу здравоохранения. Средства, как ожидается, пойдут на строительство и реконструкцию медучреждений, покупку спецоборудования, зарплату работникам, санаторное лечение детей, больных туберкулезом, и медико-социальную защиту детей-сирот.
На уровне 2018 года планируют оставить финансирование сферы соцзащиты. Здесь деньги направят на выплату государственных пособий, компенсаций, предоставление льгот и субсидий и другие нужды.
Как ожидается, увеличится финансирование капитального строительства: с 5,1 млрд грн в 2018-м году до 6,1 млрд грн в 2019-м. Объектов, на которые планируют потратиться, выбрали много. Здесь и комплексная реконструкция трамвайной линии и остановки «Контрактовая площадь» (51,1 млн грн), и строительство метро на Виноградарь (1,1 млрд грн), и реконструкция улицы Кирилловской (5 млн грн), и реконструкция моста Патона (15,6 млн грн), и строительство фонтанов на Русановке (0,35 млн грн), крематория (0,4 млн грн), мусороперерабатывающего комплекса (4 млн грн), пешеходного моста между парками «Крещатый» и «Владимирская горка» (115,6 млн грн) и много чего другого. На эти деньги планируют также покупать жилье участникам АТО и другим льготным категориям населения, строить и реконструировать учреждения образования, здравоохранения и объекты коммунальной сферы.
На реализацию 341 проекта общественного бюджета в 2019 году из городской казны планируют направить 150 млн грн. В 2018 на 141 проект выделили такую же сумму.
Сколько планируют дать районам города
Как ожидается, в 2019 году увеличится финансирование каждого из районов Киева. Меньше всего денег, как и в этом году, планируют направить Печерской районной администрации (0,9 млрд грн).
Самую большую сумму, как ожидается, в следующем году получит Дарницкая районная администрация ― 2,3 млрд грн. Ее лучше всего финансируют и в этом году ― 1,8 млрд грн. В такой же сумме в 2018-м выделены деньги на Днепровскую и Деснянскую районные администрации.
В каждом районе Киева на следующий год при достаточном финансировании планируют отремонтировать и реконструировать множество объектов. Например, в Шевченковском районе столицы хотели бы провести капремонт библиотеки им. Мицкевича, помещений детского лагеря «Зачарованная долина», ремонты детских садов и школ, обустройство спортивных площадок района. В Соломенском планируют реконструировать среднюю школу №22, Дворец детского и юношеского творчества, детский сад №306, построить стадион на улице Героев Войны. В Дарницком ― реконструировать детский сад №345 и отделение ранней социально-медицинской реабилитации детей с ДЦП, умственно-отсталых детей и детей с поражением ЦНС, построить Центр первичной медицинско-санитарной помощи. В Печерском районе столице реконструкции требует здание средней школы №5, детская музыкальная школа №4, Кловский лицей и другие объекты.
Больше информации по каждому району города ищите здесь.
Читайте также: «Я путешествую и веду блог Ukrainian Modernism: разговор с Димой Соловьевым»
Антитерористична операція на сході України охопила приблизно 40 тис. кв. км, або майже 7% території країни. Серед основних проблем, які виникли тут внаслідок військових дій, екологи називають забруднення атмосфери, ґрунту та вод, суттєві зміни в екосистемах.
Зазначимо, що останні ретельні дослідження екологічної ситуації проводились в зоні АТО у 2015 році. Моніторингу на постійній основі, як і точних даних, наразі немає через складні умови роботи для експертів: обстріли, заміновані поля та неможливість потрапити на непідконтрольні території. Визначити стан довкілля та загальні тенденції розвитку екологічної ситуації вченим допомогає інформація з досліджень на підконтрольній території та від власних джерел на окупованій.
Екологія східних областей до війни
Експерти сходяться на думці, що руйнування екології на сході країни почалося задовго до початку військових дій.
Зокрема, екс-директор ДП «Центр геотехнологій» НАН України Дмитро Подтуркін зауважує, що ще за радянських часів на сході України було сконцентровано десятки могильників хімічних речовин (в тому числі тих, що застосовувалися при виробництві хімічної зброї), шламосховища шкідливих хімічних і металургійних виробництв, як діючих, так і вже давно ліквідованих.
І все це зберігалося просто неба, в кращому випадку під тонким шаром ґрунту або полімерною плівкою. Ртуть, феноли і десятки інших шкідливих речовин не ховали в спеціально обладнаних могильниках, а закидували землею у старих гірничих виробках, без будь-якої гідроізоляції, в безпосередній близькості від місць проживання людей, або прямо в межах міст — Горлівки, Єнакієвого, Шахтарська.
І хоча з початку незалежності України до початку конфлікту на Донбасі не було вжито кардинальних заходів для нівелювання техногенного впливу на довкілля промислових районів Донецької та Луганської областей, проте вживалися заходи для того, щоб складна екологічна ситуація не перетворилася на екологічну катастрофу.
Військові дії як каталізатор руйнації
Крім руйнування промислової та цивільної інфраструктури військові дії призвели до втрати нагляду на окупованих територіях з боку державних екологічних органів та організацій з дотримання правил зберігання шкідливих речовин, функціонування заводів, шахт тощо. А влада самопроголошених «республік», як зазначає Дмитро Подтуркін, просто не має коштів на здійснення такого контролю.
Внаслідок відсутності регулярного нагляду і моніторингу стану численних сховищ отруйних речовин, шахт та промислових підприємств, що виходять з ладу, під ураженням — ґрунти, води (як водойми так і шари підземної питної води) й повітря. І, звичайно, здоров`я людей.
Серед найбільш небезпечних промислових об’єктів Донбасу наразі — шахта «Юнком», де у 1979 році був проведений ядерний вибух; Горлівський та Донецький хімічні заводи з великою кількістю сховищ отруйних речовин; виробництва концерну «Стирол»; радіоактивний могильник посеред вибухового полігону у Донецьку; Авдіївський коксохімічний завод, відключення фільтрувальної системи якого може призвести до викидів великої кількості смертельно небезпечних речовин у повітря, а також численні дамби ТЕС та фільтрувальні станції.
«Сіль землі»
Найголовнішим ризиком для грунтів під час бойових дій є зупинка діяльності вугільних шахт. Наразі відомо, що на території Донбасу затоплено близько десяти шахт, а також існує ризик зупинки повного виробництва і затоплення ще такої ж кількості вугледобувних підприємств.
Під час життєвого циклу шахт постійно здійснюється відкачка зливних вод, які потрапляють у виробки з ґрунту. Зупинка відкачки призводить до затоплення шахт та підняття рівня вод. Шахтні води насичені великою кількістю шкідливих солей, важких металів та ртуті. Піднімаючись горизонтом вище, невідкачані шахтні води насичують солями з нижніх шарів ґрунту родючі шари землі на поверхні, перетворюючи їх на непридатні для сільскогоподарської діяльності солончаки.
Також в покинутих шахтах відбувається просідання гірничих виробок і, як наслідок, провали ґрунту, зсуви та руйнація споруд.
«Жива» і «мертва» вода
Шахтні води, про які йшлося вище, піднімаються до поверхні землі, забруднючи ґрунтові води та водойми. Змішуючись з ґрунтовими питними водами, невідкачана вода насичує їх солями та отруйними речовинами з нижніх шарів. Внаслідок цього води стають непридатними для вживання як питні, а у водоймах спостерігається отруєння риби. Чималу загрозу також становить руйнація каналізаційних споруд, через яку стоки потрапляють до річок, забруднюючи їх патогенними бактеріями, сульфатами та нітратами.
Повітря війни
З одного боку, за роки проведення АТО забруднення атмосфери значно зменшилось через зупинку промислового виробництва. З різних джерел повідомляють про зупинку таких промислових гігантів, як Донецький, Єнакієвський та Макіївський металургійні заводи. Проте, незважаючи на офіційно діюче перемир’я, вздовж лінії розмежування відбуваються постійні обстріли як стрілецькою зброєю різних калібрів, так і з застосуванням мінометів і артилерії.
Під час вибуху одного кілограму тротилу виділяється близько 300 літрів оксиду азоту та чадний газ. Виділені під час обстрілів в повітря оксиди азоту в атмосфері з’єднуються з водою і утворюють кислотні дощі.
Окрему небезпеку від підтоплення становить зниження міцності гірничих пород. Метан, який через відсутність комплексних заходів з дегазації пластів витісняється на поверхню, накопичується в підвалах житлових приміщень. Слід зазначити, що накопичення метану і навіть вибухи в будинках були і до початку бойових дій, але тоді вчасно пробурювалися дегазаційні свердловини і ситуація бралася під контроль.
Тварини і рослини — заручники конфлікту
Окремо слід виділити вплив бойових дій в Луганській та Донецькій областях на тваринний і рослинний світ.
За словами Ігора Загороднюка, старшого наукового співробітника Науково-природничого музею НАН України, який досліджував зміни в екосистемах Донбасу на лінії зіткнення, за майже 200 років активного заселення Донбасу місцева екосистема відчувала на собі потужний антропогенний тиск, який став природним для неї. Та за понад три роки бойових дій екосистеми Донецької та Луганської областей зазнали суттєвих змін. Зона АТО, по суті, стала заповідним об’єктом за режимом природокористування.
Полювання у зоні АТО повністю заборонене, риболовля, збір грибів і ягід стали небезпечними. Через ризик ураження свійської рогатої худоби на розтяжках і мінах значно знизилась кількість пасовищ. Всі ці фактори ведуть до посилення відновних процесів, аналогічних до процесів у Чорнобильській зоні.
Тварини
За даними Загороднюка, через заборону полювання значно зросла кількість лисиці, що в подальшому може призвести до «виїдання» багатьох видів-жертв і поширення інфекції сказу. Сильно збільшилась також чисельність фазанів та диких кіз (сарн). Крупні ссавці та птахи мігрують з зони бойових дій до інших регіонів.
На півдні Донецької області спостерігається також значне зростання популяції мишей. Причина — незібраний через бойові дії врожай зернових, що став кормом для дрібних гризунів. Внаслідок їх неконтрольованого розмноження виник значний ризик поширення небезпечних для людини інфекційних хвороб, зокрема туляремії та лептоспірозу.
Рослини
На рослини впливає два фактори: зміна господарської діяльності та безпосереднє ураження внаслідок військових дій.
Зміна господарської діяльності викликає ризик ерозії ґрунтів через значні руйнування штучно створених упродовж попереднього господарювання екокоридорів: лісосмуг, каналів, придорожніх дерево-чагарникових смуг. Часто штучні лісові насадження неконтрольовано вирубуються місцевим населенням на опалювальний матеріал, а військовими — задля господарських потреб та прорідження «зеленки», яка може виступати укриттям для диверсійних груп.
В зоні АТО у великій кількості воронок від вибухів виростають чужорідні види рослин, які витісняють аборигенні види.
Внаслідок артилерійськіх обстрілів виникало чимало пожеж в лісах заповідних зон. Так, за данними організації «Екологія. Право. Людина», станом на 2015 рік пожежі, викликані обстрілами, охопили близко 17% лісів і 24 % степів у зоні АТО. Пожеж в зоні бойових дій було в 14 разів більше, ніж в інших регіонах України. В абсолютних цифрах від вогню на той час постраждало 36 266 га землі, 114 га пасовищ та сінокосів, 147 га орних земель. Станом на 2015 рік військові дії нанесли збитків заповідним об’єктам сходу України щонайменше на 14 мільярдів гривень. Складно навіть уявити, як зросли ці цифри сьогодні.
Ігор Загороднюк стверджує, що в екосистемі зони АТО наразі формуються нові і дотепер неочікувані зміни, спалахи чисельності окремих видів тварин і рослин, зміна ландшафту та ерозії ґрунтів. Все це може призвести до появи нових шкідників та хвороб, суттєвих змін продуктивності і стійкості екосистем.
За декілька років ці зміни можуть стати невідворотними і докорінно змінити флору, фауну, трофічні зв’язки та ландшафт Донбасу. Через складність теренових досліджень спрогнозувати наслідки поки що складно, але те, що вони будуть негативними для природи та людини, не викликає заперечень.
Вплив на здоров`я людини
За словами експертів, накопичення важких металів та отруйних сполук в ґрунтових водах перетворює їх на небезпечні для здоров’я людини. Вживання такої води викликає токсичні отруєння та розлади кишково-шлункового тракту. В комплексі з ризиком радіаційного забруднення через витоки радіонуклідів зі сховищ підвищується вірогідність онкологічних захворювань.
Гази, що утворюються внаслідок розривів снарядів, можуть викликати розлади дихальних шляхів і збільшити кількість захворювань на бронхіти та астму. Також кислотні дощі, про які ми писали вище, переносять з собою на значні відстані сірку, азот та шкідливі сульфати, що мають негативний вплив на дихання людини.
Висновок
Як бачимо, поточна ситуація на сході України є вкрай складною. Неможливість моніторингу екологічної ситуації на непідконтрольних територіях, відсутність робіт з відновлення зовнішнього середовища значно погіршили екологічний стан в Донецькій та Луганській областях.
Донбас поступово перетворюється на зону відчуження, непридатну для життя. Негативні для екології та людини процеси, що почались ще з радянських часів, під час військового конфлікту сильно загострилися. Чим довше триватиме такий стан речей, тим більше часу знадобиться на відновлення зовнішнього середовища, тим більше грошей доведеться на це витратити.
Через складність, а подекуди неможливість теренових досліджень спрогнозувати наслідки зафіксованих змін поки що складно, але те, що вони будуть негативними для природи та людини, не викликає заперечень.
Проект здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.