Вторник, 24 ноября, 2020
4.2 C
Киев

Популярные новости

ДТП в Киеве: микроавтобус сбил беременную женщину на пешеходном переходе. ФОТО

Как сообщает корреспондент dtp.kiev.ua Алексей, ДТП произошло на ул. Щербакова 2 (недалеко от метро Нивки) в Киеве вечером 07.04.2016. Там, на пешеходном переходе микроавтобус сбил...

Розыск: в Киевской области девушка уехала к парню и пропала

Пропала Сутуга Марьяна Александровна, 1984 года рождения ...

В Киеве полицейские раскрыли жестокое убийство

В убийстве жителя Днепровского района подозревают товарища погибшего ...

В Киеве на сутки полностью перекроют проспект Победы

.xplayer .xplayer-event-box .xplayer__overlay-play svg g circle {stroke: #fff !important; fill: transparent !important;} .xplayer .xplayer-event-box .xplayer__overlay-play...

Статья: Кто такой Владимир Евдокимов?

Игорь Чайка

Представьте, что в элитный департамент Генеральной прокуратуры или в «козырное» подразделение Службы безопасности приходит не имеющий отношения к этой структуре человек и начинает расписывать «дорожные карты» по фальсификации уголовных дел. Казалось бы – фантастика. Но экс-прокурор «департамента Кононенко-Грановского» в Генпрокуратуре Дмитрий Сус в своем резонансном интервью американскому журналисту Тодду Вуду утверждает обратное – это обычная история.

В частности, по словам Суса, бывший замминистра внутренних дел Владимир Евдокимов проводил совещания в их департаменте по вопросу фальсификации дел против народного депутата Сергея Рыбалки.

По словам Суса, Евдокимов делал это по поручению совладельца корпорации «АТБ» Геннадия Буткевича, который хотел уничтожить бывшего зятя – Рыбалку. По информации источников в правоохранительных органах, аналогичные совещания Евдокимов проводил (или проводит?) и в Службе безопасности. В частности, именно он якобы координировал недавние обыски управлением СБУ в Сумской области производственных мощностей компании семьи Рыбалки в Днепре.

По словам адвоката Андрея Грубского, появление постороннего лица в любом из подразделений правоохранительных органов, да еще и с указаниями, как поступать и как фальсифицировать дела – это явная коррупционная схема, которую должно расследовать НАБУ.

Мы решили напомнить читателям, кто такой Владимир Евдокимов, чтобы было понятно, кого именно Геннадий Буткевич нанял для дискредитации Рыбалки и почему сотрудники ГПУ и СБУ (а возможно и Нацполиции?) соглашаются подчиняться этому человеку в столь неоднозначных делах.

Харьков-Луганск: Рэкет, наркотики, шантаж

Генерал Владимир Евдокимов – один из наиболее одиозных сотрудников правоохранительных органов Украины за последние 15-20 лет. Первые упоминания о его связях с уголовными авторитетами уходят корнями в средину 1990-х гг., когда он работал в Харькове. 

«Харьковская милиция и сегодня является одним из самых жестких подразделений, но тогда пытки, убийства и насилие со стороны милиционеров были в порядке вещей. Даже в такой среде против Владимира Евдокимова несколько раз возбуждали служебные расследования за чрезмерное проявление силы, шантаж и рэкет, но, в конце концов, были вынуждены с ним распрощаться, отправив в соседнюю Луганскую область», — писали СМИ об этом периоде.

В 1995-1998 году Евдокимов уже был первым заместителем главы УМВД Луганской области – начальником управления по борьбе с организованной преступностью (УБОП). Там он создал целый преступный трест, где устранением неугодных, рэкетом и шантажом занимались совместно представители милиции и криминалитета.

«Во времена господина Евдокимова во главе Луганского УБОПа местная организованная преступность в области себя чувствовала полными хозяевами региона, которым милиция досаждала только ежемесячными денежными поборами», — писало об этом периоде издание «Обком». Именно за это против Евдокимова якобы даже было заведено уголовное дело, однако несмотря на желание лично министра Юрия Кравченко отдать «оторвавшегося» милиционера под суд, наказания – благодаря «круговой поруке» — тому все же удалось избежать.

Евдокимов, Лазаренко и дело Гетьмана

Из Луганска Евдокимов был переведен в Днепропетровск, подальше от уголовных авторитетов, о связях с которыми гудели кабинеты МВД в Киеве. Однако и там через несколько лет после перевода Евдокимов возглавил уголовный розыск. Примечательно, что перевод из Луганска состоялся после событий, информация о которых лишь обрывками запечатлена на страницах СМИ. В частности, тот же «Обком» писал, что не имея особых успехов в этом регионе, Евдокимов «сдал» «подопечных» уголовников Генеральной прокуратуре в качестве подозреваемых по делу об убийстве главы Нацбанка Вадима Гетьмана (тогда эти «следы» должны были привести к Павлу Лазаренко) и получил дальнейшее повышение.

Правда не сразу, а после короткой «остановки» в Днепропетровской области, где к 2001 году Владимир Евдокимов также возглавил УБОП. Одним из ключевых «событий» в этот период стал рейдерский как бы его назвали сегодня захват рынка «Озерка».

А в последние три года перед Оранжевой Революцией, во времена «махрового кучмизма» Евдокимов возглавляет департамент уголовного розыска МВД. В 2005 возвращается в Днепропетровск уже главой УМВД. Эта «остановка» стала знаковой для дальнейшей судьбы одиозного милиционера. Именно здесь он познакомится с бывшим в то время премьер-министром Юрием Ехануровым, который дальше будет «сопровождать» карьерный рост Евдокимова вплоть до поста первого замминистра МВД.

Например, именно по протекции Еханурова, как писали СМИ, в конце 2005 года Евдокимов становится замминистра – начальником криминальной милиции.

Евдокимов, уголовные авторитеты и наркотики

  • Газета «Грани Плюс» буквально за год до этих событий – в 2004 – в красках описывала «роль и место» Владимира Евдокимова в системе правоохранительных органов Украины. В частности, «Грани» писали о том, что Евдокимов в 2004 году был уволен Николаем Билоконем с должности в Днепропетровске из-за слишком тесных «нетрадиционных» связей с уголовными авторитетами типа донецкого «Футболиста». По одной из версий, под этой кличкой скрывался известный также по кличке «Миша Косой» Михаил Ляшко, совладелец скандального ТЦ «Белый Лебедь» и подпольной сигаретной фабрики «Хамадей» в Донецке. По другой версии «Футболистом» называли авторитета Владимира Полубатко, который вначале войны на Донбассе засветился в финансировании террористов. Дальнейшее участие Евдокимова в этих событиях может быть подтверждением второй версии.

Первым замом министра Евдокимов работал включая период второго премьерства Виктора Януковича, чуть не доработав до президентских выборов. В это время он наладил контроль над оборотом наркотиков в «родном» Харькове – совместно с владельцем рынка «Барабашово» Александром Фельдманом. Отголоски этого «бизнеса» слышны были и через несколько лет, уже когда Евдокимов вернулся в «обновленное» МВД: его сыну Сергею (также работающему в системе МВД) вменяли контроль над оборотом наркотиков в Запорожской области. Кроме того, совместно с другим замминистра – Владимиром Хоменко – Евдокимов также «курировал» рэкет крупного бизнеса.

На период президентства Януковича Евдокимов «залег на дно». И не должен был в принципе всплыть, если бы не события Оранжевой революции и гримасы ее лидеров, решивших, что «старый конь борозды не портит»: весной 2014 года Евдокимов снова стал первым замглавы МВД. По разным версиям, этому способствовал либо Юрий Ехануров либо Геннадий Москаль, с которым Евдокимов тоже плодотворно «сотрудничал» еще во времена работы в Луганской области.

Евдокимов и убийство Сашка Белого

Несмотря на откровенно одиозную биографию, он отвечал за самый широкий спектр вопросов, например, вербуя криминалитет в зоне АТО. О том, насколько лютой ненавистью ненавидит добровольческие батальоны и все что с ними связано Владимир Евдокимов, писал в свое время главный редактор издания «Цензор» Юрий Бутусов.

Особенно отличился Евдокимов в «родном» для себя Луганском регионе, где еще во время первых недель сепаратистских движений пролоббировал назначение на должность главы УМВД «избранного» боевиками «народного милиционера» Анатолия Науменко. Это вызвало небывалый скандал.

Как и неоднозначная и не до конца расследованная роль Евдокимова в убийстве одного из лидеров «Правого сектора» Сашка Белого (Александр Музычко). «Правый сектор» и лично Дмитрий Ярош неоднократно выдвигали ультиматумы МВД относительно увольнения Евдокимова.

Впрочем, генерал был снят с должности только в конце 2014 года, после выборов парламента и формирования нового правительства Арсения Яценюка, в которое был спущен «десант» грузинских «специалистов» и первым замом министра стала Эка Згуладзе.

Тот факт, что сегодня Владимир Евдокимов раздает поручения правоохранительным органам, в том числе и по просьбе Геннадия Буткевича по делу Сергея Рыбалки – не должен вызывать особого удивления. Во-первых, его уже «советовали» вернуть главе Нацполиции Хатии Деканоидзе в структуру МВД, как видного профессионала.

Во-вторых, с самим Буткевичем они могли сойтись на почве общего понимания безнаказанности своих незаконных действий и уверенности в круговой поруке системы. Ведь совладелец «АТБ» в 1990-х гг. возглавлял охрану могущественной корпорации «ЕЭСУ», а затем и лично Павла Лазаренко, так что вполне мог быть причастен к организации убийств и других преступлений уровня расстрела предпринимателя Евгения Щербаня в Донецке в 1996 году.

Потому нет ничего удивительного в том, что, как рассказывает Дмитрий Сус, Евдокимов ничтоже сумняшеся принес на совещание в спецдепартамент ГПУ папку распечаток электронной почты и отчетов наружного наблюдения за Сергеем Рыбалкой, не имея для этого вообще никаких законных оснований, включительно с решением суда. А начальник Суса Владимир Гуцуляк бросился выполнять пожелания внешнего «гостя» относительно фабрикования давно закрытых уголовных дел с целью «пришить» в них тяжелые статьи для легализации этой «негласки». 

Зараз в Україні трудові відносини регулює Кодекс законів про працю (КЗпП), прийнятий Верховною Радою УРСР ще в 1971 році. Кодекс досі має застарілу термінологію, наприклад, замість терміну «роботодавець» в ньому присутній термін «власник або уповноважений ним орган». Також в кодексі немає механізмів реалізації окремих норм.

Але називати кодекс радянським не правильно, оскільки після 1991 року в нього було внесено ряд змін. Зокрема, ратифіковані Україною норми конвенцій Міжнародної організації праці. А у 2015 році до кодексу було додано норми, які забороняють дискримінувати працівника за будь-якими ознаками. В 2016-му було доповнено статтю 265 кодексу ― в неї внесли норму про відповідальність роботодавця за неофіційне працевлаштування робітників.

Хто і як намагався змінити трудове законодавство в Україні

Зазвичай чиновники пропонували обмежити права найманих працівників на користь роботодавців. Наприклад, редакція кодексу від уряду Азарова передбачав збільшення робочого дня і тижня, оплату праці на розсуд роботодавця, відсутність обідньої перерви та зменшення терміну попередження працівника перед звільненням.

Трудовий кодекс, пропонований урядом Гройсмана, передбачав спрощення процедури звільнення працівника, обмеження прав профспілок, можливість переведення працівника на інше місце роботи без його згоди. Це викликало акції протесту профспілок та правозахисників, і реформу відклали.

Володимир Зеленський під час передвиборчої президентської кампанії не конкретизував своє бачення щодо трудового законодавства. Все обмежилось загальними фразами про зростання добробуту та повернення українців із заробітків за кордоном. Але вже перебуваючи на посаді президента, Зеленський 2 вересня дав розпорядження уряду розробити, а парламенту прийняти новий Трудовий кодекс до 1 січня 2020 року. Яким саме має бути нове законодавство, президент тоді не уточнив.

Оскільки після перемоги «Слуги народу» на парламентських виборах Верховна Рада перейшла в так званий «турборежим» прийняття законів, зміни не змусили себе довго чекати. Верховна Рада та уряд на чолі з Олексієм Гончаруком внесли пропозиції радикальних змін трудового законодавства.

Що говорять представники влади

Наступного дня після свого призначення, 30 серпня, прем’єр-міністр Олексій Гончарук в інтерв’ю заявив, що він буде наполягати на спрощенні трудового законодавства.

«Має відбутися спрощення трудових відносин. Тому що зараз у нас часто взяти людину на роботу — це все одно, що її усиновити. Люди бояться брати когось на роботу, тому що потім ти нічого з цим не зробиш. Якщо людина тобі не підійшла, і ти помилився, ти попадаєш на гроші. Тому люди відмовляються від того, щоб легально кого приймати на роботу. Вибачте, але легше розлучитися, ніж когось звільнити, і над цим треба замислитися. Тому весь цей набір правил, який народився в Радянському союзі, в тому числі стримує нашу економіку, це робить її вразливою до криз», — зазначив прем’єр-міністр.

Вже 23 вересня Галина Третьякова, депутат від партії «Слуга народу» і голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ, заявила, що новий Трудовий кодекс буде дуже ліберальним для роботодавців. Третьякова підкреслила, що для бізнесу створять дуже прості і дешеві умови відкриття і закриття робочого місця, щоб цих самих робочих місць створювалося більше.

«Це означає, що ми будемо трохи дискримінувати найманого працівника, і за це бізнес має включитися в пенсійну реформу другого рівня — отримавши здешевлення на відкритті-закритті робочих місць, трішечки поступитися і 1-2% направляти на створення власних накопичень для громадян», — підкреслила голова комітету. 

Під час прес-марафону 10 жовтня Зеленський заявив, що уряд вже розробляє нове трудове законодавство. А проблемою діючого законодавства він назвав складну процедуру звільнення працівників.

«Зараз дуже складно звільнити людину чи взяти на роботу. Тобто зараз вони [уряд ― ред.] працюють над трудовим сучасним українським законодавством і Трудовим кодексом. Там є багато пропозицій. Впевнений, що є багато дрібних помилок, які будуть вичищені, і я впевнений, що ми все зробимо, почуємо суспільство і вас. Тобто я впевнений, що зараз це не ідеальна система, але вона точно краща», — розповів президент.

Він також додав, що хоче, щоб в Україні не було радянського Трудового кодексу, а був кодекс незалежної держави.

«Трудовий кодекс повинен захищати людей і їх права, але і дати можливість, щоб компанія, бізнес, завод, фабрика, село, фермери могли брати і звільняти фахівців, але їх права повинні бути захищені», — зазначив президент.

Що пропонує команда Зеленського

Новопризначений уряд Олексія Гончарука 11 вересня передав всі функції регулювання трудових прав з Міністерства соціальної політики до Міністерства економіки. Відповідно, тепер сфера трудових відносин буде регулюватись за логікою економічної доцільності, а не соціальних реалій та потреб.

В свою чергу, Верховна Рада 3 жовтня прийняла в першому читанні законопроект авторства нардепа від «Слуги народу» Данила Гетьманцева. Згідно законопроекту, в Україні можуть пом’якшити відповідальність роботодавця за неофіційне працевлаштування. Зокрема, розмір штрафів за порушення трудового законодавства може суттєво зменшитись. При першому випадку неофіційного працевлаштування роботодавцю загрожуватиме лише попередження, у разі ж системного порушення ― штраф в розмірі чотирьох мінімальних зарплат (16 692 грн). Для порівняння: зараз за одного неофіційного працівника роботодавець мусить сплатити штраф в 30 мінімальних зарплат (125 190 грн).

Також штрафи мають зменшитись ― з десяти мінімальних зарплат (41 730 грн) до двох (8 346 грн) ― у випадках, якщо роботодавець не виплачує мінімальну зарплату, не дотримується гарантованих законодавством умов праці та не виконує обов’язки щодо пільг.

Коли ж роботодавець вирішить не допустити на своє підприємство державну перевірку з приводу неофіційного працевлаштування, то штрафні санкції за це також скоротяться ― зі 100 мінімальних зарплат (417 300 грн) до восьми (33 384 грн).

В пояснювальній записці законопроекту говориться «Державне регулювання зайнятості ― це система заходів цілеспрямованого впливу на попит, пропозицію, ціну товару, підвищення ефективності суспільного відтворення, забезпечення стійкого економічного зростання». Тобто, законопроект називає працю товаром. Це твердження прямо суперечить Філадельфійській Декларації Міжнародної організації праці, яку в 1998 році ратифікувала Україна. Згідно цієї Декларації, «праця не є товаром». Якщо парламент прийме запропонований урядом законопроект, то цим вона порушить підписану й ратифіковану Україною міжнародну угоду. А ратифіковані Україною міжнародні угоди, згідно Конституції, є частиною українського законодавства.

Ще деякі зміни криються у законопроекті № 1066 «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який 19 вересня парламент прийняв в цілому. Цей закон суттєво змінює трудові відносини державних службовців, зокрема, переводить 7% держслужбовців на контрактну форму зайнятості. Контракт, при цьому, можна укласти максимум на три роки, після чого його треба укладати заново.

Закон встановлює випробувальний строк від одного до шести місяців і зменшує строк, за який треба попередити працівника про звільнення ― з 60 днів до 30. 

Чим загрожує зміна трудового законодавства

Юрист, Директор ГО «Трудові ініціативи» Георгій Сандул вважає, що цей закон суперечить низці міжнародних документів, які підписала й ратифікувала Україна. Зокрема, Директиві ЄС 1999/70/ЄС (пріоритет стабільних відносин) та Конвенції Міжнародної організації праці №158 (неможливість припинення трудових відносин без обгрунтування). А ініціативи зміни трудового законодавства в цілому мають загрозливий характер для українців.

«Прем`єр Гончарук заявив про необхідність «спрощення» трудових відносин в розрізі звільнення працівників. Очільниця профільного комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, виступаючи перед бізнес-спільнотою сказала, що «ми будемо трохи дискримінувати найманого працівника». Не дивлячись на те, що тексту нового Трудового кодексу, який, за даними джерел, нині розробляється в Міністерстві економіки, ще ніхто не бачив, наведені вище висловлювання посадовців викликають занепокоєння», — коментує експерт.

На його думку, виправдання такої радикальної зміни трудового законодавства заради економічного зростання є оманливим. А звуження трудових прав лише заважатиме економічному розвитку.

«ВВП як індикатор добробуту країни має дуже сумнівні властивості. Зростання рівня доходів олігархів на фоні падіння доходів населення може в сумі давати той самий номінальний приріст ВВП. Окрім того, звуження трудових прав почасти пов`язане з падінням реальних доходів населення, що навіть в категоріях економічного росту має негативний вплив на економіку. Адже кожна додаткова гривня зарплати, яку отримали наймані працівники, фактично — стимуляція внутрішнього попиту», — розповідає Сандул.

Експерт додає, що наразі в Україні не захищені права найманих працівників. Це в першу чергу — невиплата заробітних плат, неофіційне працевлаштування, незаконні звільнення тощо. Тому трудові права треба не звужувати, а навпаки, розширяти.

«Важливим чинником в питаннях будь-яких реформ трудового законодавства є дотримання міжнародних зобов`язань, що вже були взяті на себе Україною. В 2018 році у рейтингу дотримання трудових прав, що був підготовлений Міжнародною Конфедерацією Профспілок, Україна опинилася «на дні» — у п’ятій з шести груп», — розповідає він.

Сандул стверджує, що проблеми з реалізацією трудових прав українців треба шукати не в самому Кодексі про працю, а в інших сферах.

«Нині діючий Кодекс законів про працю України має прогресивні положення щодо охорони та захисту прав найманих працівників. На практиці виникають проблемні моменти з реалізацією цих положень, але причина криється у процесі правозастосування, особливо — в судовій сфері. Та це не означає, що необхідно змінювати сам КЗпП», — коментує експерт.

На його думку, звуження трудових прав, які вже прийняті Верховною Радою, а також анонсовані урядом, загрожують соціальним вибухом в Україні.

«Трудове законодавство по всьому світу формувалося як запорука соціального миру. А в разі відсутності належних гарантій для найманих працівників, особливо — у період війни та економічної кризи, радикальна зміна трудового права може призвести до непередбачуваних соціальних наслідків. Очевидно, що зиск від запропонованих нововведень отримає лише великий бізнес. Ця ситуація є неприйнятною, враховуючи незадовільний стан добробуту українських домогосподарств. А також це буде ще більше підживлювати тренди міграції українців до західних країн», — вважає Сандул.

Веніамін Тимошенко, голова Об’єднання незалежних профспілок авіапрацівників, також вбачає загрози в змінах трудового законодавства.

«Справжні незалежні профспілки сприймають анонсовану реформу трудового законодавства вкрай негативно. Оскільки почули декілька приголомшливих тез щодо новацій, які хочуть запровадити представники нової української влади. Небезпека ще більша, ніж була з Трудовим кодексом попередників. Це загрози для людей праці без перебільшення для всієї країни. Заплановане знищення трудових прав не призведе до успішного прориву в економіці, бо народна мудрість каже, що раби ніколи не працюють добре», — коментує Тимошенко.

При цьому, він вважає, що в нинішнє трудове законодавство все ж таки треба вносити зміни.

«З усіх усюд лунає маніпулятивна інформація, що КЗпП застарів, він радянський і ще 1971 року. При цьому мало хто каже, що його було кардинально, десь на 2/3 змінено. Інша мова, що трудове законодавство України не прийнято виконувати роботодавцями, а самі працівники не дуже цікавляться, що в ньому прописано. Звичайно, туди необхідно внести нові правки, наприклад, щодо віддаленої роботи для айтішників, прибрати деякі архаїчні обмеження. Але для цього потрібно набагато менше зусиль, ніж ламати об коліно трудові відносини і робити все з нуля, ще й з сумнівними наслідками», — розповідає він.

Веніамін Тимошенко запевняє, що в разі прийняття нового Трудового кодексу, який обмежує права найманих працівників, профспілки будуть виходити на протести.

«Якщо уряд нас не почує, у нас не буде іншого варіанту, як проводити масові акції протесту. Крім іншого, варто говорити про загальнонаціональний страйк (зупинка роботи всієї країни) для того, щоб в уряді очуняли і подумали, чиїми слугами вони назвалися. Відступати вже нікуди. Україна не витримає ще п’ять років знущань і пограбунку. Складається враження, що десь за межами України є один замовник, який і замовив уряду чавити ФОПів і працівників. Щоб ще більше українців їхали в трудову міграцію і піднімали економіки Польщі, Чехії чи Угорщини, а Україна залишалась сировинною колонією та майданчиком для казкового збагачення транснаціональних корпорацій та міжнародних мародерів», — резюмує Веніамін Тимошенко.

Поки що тексту нового Трудового кодексу немає. Але ініціативи уряду, народних депутатів та їх висловлювання дають нам зрозуміти, реформу якого напрямку нам очікувати. В часи війни та політичної нестабільності давати приводи для нового соціального вибуху — надто ризиковано. Тим паче, чи принесуть ці зміни обіцяні інвестиції — гарантій немає.

В статті використані зображення Depositphotos.

Читайте також: «Чому київська електричка їздить із перебоями, і чи можна це вирішити»

В четверг, 10 октября, президент Владимир Зеленский провел пресс-марафон, на котором он целый день встречался с журналистами и отвечал на их вопросы.

Марафон проходил в помещении Kyiv Food Market, который недавно открылся в бывшем здании завода «Арсенал». На втором этаже фуд-маркета организовали пресс-центр, первый этаж был открыт для посетителей.

На событие аккредитовались около 300 журналистов. Их разделили на группы по 7-10 человек. У каждой группы было около 30 минут на вопросы. Среди прочего, Зеленский ответил и на вопрос журналиста «Нашего Киева» об увольнении Виталия Кличко с поста главы КГГА

Рассказываем в тезисах, что президент говорил о столице во время пресс-марафона. 

Об увольнении Кличко: «Почему я его не уволил? Просто еще не уволил… Я считаю, что эти функции (мэра Киева и главы КГГА — прим.) должны быть разделены. Мы общались, кстати, с мэром. Насколько я знаю, он против разделения этих функций. Я не вижу конфликта в этом вопросе. Просто у него одно мнение, у меня мнение другое… Я думаю, что нужно разделить эти функции. Это мое мнение. Поэтому я сказал, что я не против закона о столице, который они там (в Верховной Раде — прим.) разрабатывают. Я обязательно буду общаться с мэром господином Кличко перед тем, как я решу его уволить».

О том, кого он видит главой КГГА: «Кого я вижу — это мое личное видение».

О кандидатуре Александра Ткаченко: «Рассматривается эта кандидатура (Ткаченко — прим.). Кроме него, я никого не видел. Ну, есть еще два человека. С одним я еще не встречался, а со вторым, честно говоря, не готов. Потому что в прошлом у него есть не очень честные действия, поэтому я не рассматриваю этого человека».

О новом законе о столице: «Дорабатывается этот законопроект в комитетах (Верховной Рады — прим.), поэтому последнюю редакцию я не видел. Я хотел бы ее увидеть до голосования. Я увижу, и если все нормально, я подпишу этот закон. Если нет — отправлю на доработку».

О разделении власти в Киеве:  «Это естественно, что не могут быть все полномочия у одного человека. И это сейчас вопрос не в Виталии Владимировиче. Мне кажется, закон, регулирующий столицу, который есть в большинстве европейских стран, — это правильно. Почему так быстро (его принимаем — прим. ред.)? Я могу его не подписывать — проголосовали, и уже хорошо. Можем не подписывать, можем ждать. Но к чему это приведет?».

Об отношениях Киевсовета и мера: «Что касается отношений между мером и депутатами, которые есть в городском совете — я знаю, что там нет отношений. И это не из-за нас. Там просто их нет, и я не знаю, почему. Думаю, из-за непонимания много проблем, разных групп политического влияния. Думаю, и из-за господина Столара. Все это — проблема, которую нужно решать». 

О шансах Кличко на победу на выборах: «Есть ли у господина Кличко большие шансы победить? Думаю, да. Он же мер».

Отметим, что во время пресс-марафона Зеленский установил мировой рекорд. Президент провел самое длительное общение с журналистами. 

За последние 7 дней

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Последние новости

Грузовое такси: в Киеве особенности услуги

Грузовое такси уже давным-давно стало отдельной нишей экономики. В нашей стране. Функционируют крупные фирмы, имеющие основную цель - перевозить многообразные виды товаров в границах...

Лазерная эпиляция и все, что следует о ней знать

Такая услуга, как лазерная эпиляция, весьма востребована среди девушек женщин разной возрастной категории. Действительно ли процедура так эффективна, как ее преподносят? – Давайте в...

Как правильно пить бренди

Бренди – один из тех спиртных напитков, которые помогают скоротать вечер в приятной дружеской компании или поразмышлять о вечном в одиночестве. Бренди представлен в...

Когда стоит вызвать грузовое такси

Такси – популярное решение для передвижения как по городу, так и между разными населенными пунктами. Службы такси помогают решить даже самые сложные задачи, предоставляя...

Зачем нужна цветная офисная бумага

Бумага формата А4 – обязательный элемент в каждом офисе. Этот популярный расходный материал все привыкли видеть в белом цвете и такое оформление является стандартным....