Суббота, 31 октября, 2020
8 C
Киев

Популярные новости

Европарламент поддержал безвиз для Украины

Европейский парламент в четверг поддержал отмену краткосрочных шенгенских виз для граждан Украины ...

В Киевской области избили замминистра экономики Клименко

Инцидент произошел в городе Переяслав-Хмельницкий ...

Иконы в Выдубицком мужском монастыре творят чудеса, а вода из местного колодца исцеляет тяжелобольных

Одна из самых древних святых обителей Киева — Свято-Михайловский Выдубицкий мужской монастырь (ул. Выдубицкая, 40) — основан еще в ХI веке сыном Ярослава Мудрого,...

Во Владимирском соборе произошла драка

В храме группа молодых людей лет 20 устроила потасовку ...

В Киеве создли Центр внешкольного образования

В Киеве создли Центр внешкольного образования. Об этом говорится в сообщении пресс-службы КГГА. Читайте также: В Киеве уже месяц разыскивают подростка Создание и функционирования...

В хрущевке Святошинского района провалился пол

ЧП произошло сегодня в Святошинском районе по улице Героев космоса: в одной их хрущевок провалился пол в подвал. Как...

Статья: Мусульмане в Украине: соседи или братья?

Сколько мусульман в Украине

Сегодня в Украине проживает около миллиона мусульман, это 2% населения. По данным отчета The Future of World Religions: Population Growth Projections, 2010-2050 , подготовленного американским Pew Research Center , к 2050 году этот показатель возрастет до 1,3 млн человек, или 3,7% населения. Прогнозы выглядят реалистично, так как в 2010 году последователей ислама в Украине было вдвое меньше, чем сейчас.

Среди основных причин прироста авторы отчета называют высокую рождаемость среди мусульман (2-2,3 ребенка на одну женщину), миграцию и смену вероисповедания людьми в зрелом возрасте.

Этнический состав

Около половины мусульман Украины — крымские татары. Еще 50% составляют татары волго-уральского региона, азербайджанцы, турки-месхетинцы, чеченцы, дагестанцы, узбеки, а также общины мусульман-украинцев.

Эти данные приблизительны, так как последняя перепись населения страны проводилась в 2001 году, а следующая запланирована только на 2020-й.

Расселение по регионам

Основная часть мусульман Украины сконцентрирована на юге и востоке страны. Больше всего их в оккупированном Крыму, на Донбассе и в Киеве. Кроме того, немало приверженцев ислама в Луганске и Луганской области, Днепре, Херсоне, Запорожье, Мелитополе, Харькове и Одессе.

В каждом из перечисленных выше городов Украины, кроме крымских, у мусульман есть по 1-2 мечети, молельные комнаты (их много там, где мало мечетей), халяльные кафе и рестораны, магазины халяльных продуктов и исламские культурные центры.

В Крыму проживает 400-450 тысяч мусульман, это 17-20% населения полуострова. 90% из них — крымские татары. Остальные — азербайджанцы, украинцы и русские, принявшие ислам. Самый “татарский” город Крыма — Симферополь. Всего на полуострове действует 280 мечетей.

По словам муфтия Духовного управления мусульман Украины “Умма” Саида Исмагилова, большинство приверженцев ислама из Крыма и Донбасса поддерживают Украину, а на оккупированных территориях остаются от безысходности. Многие из них не имеют финансовой возможности уехать, а часть выехавших возвращается обратно после тщетных попыток найти жилье и работу.

“Государство не предоставило никаких социальных программ по расселению и трудоустройству таких переселенцев”, — говорит Исмагилов.

КАРТА УКРАИНЫ

Мусульмане в Киеве

По разным данным, в Киеве проживает 30-40 тысяч мусульман. Это крымские татары, азербайджанцы, дагестанцы, чеченцы, арабы и украинцы, принявшие ислам. Многие переехали сюда после оккупации Донбасса и аннексии Крыма.

“Более точных цифр даже у государства нет”, — уверяет Саид Исмагилов.

К услугам столичных мусульман две мечети и одна молельная комната, исламский культурный центр, десяток халяльных магазинов, в том числе работающих онлайн, а также 10-15 заведений общепита. Самые популярные из них — Family House в Исламском культурном центре (ул. Дегтяревская, 25а), “Кардаш” (ул. Дегтяревская, 27а) и, как ни странно, столовая UZ-DAEWOO (ул. Сырецкая, 33в).

КАРТА КИЕВА

Какие проблемы есть у мусульман Киева?

1. Не хватает культовых сооружений. Во время праздников мечеть Исламского культурного центра не вмещает всех мусульман-суннитов, поэтому они располагаются прямо на улице, во дворе. Приходят со своими ковриками в любую погоду. Саид Исмагилов рассказывает, что неоднократно обращался с этим вопросом к властям, просил выделить земельный участок, но всегда получал вежливые отказы. 

2. Не хватает кладбищ. По религиозной традиции, хоронить мусульман необходимо на отдельных кладбищах или секторах. Такой сектор есть на Северном кладбище за Броварами, однако он уже практически заполнен. На старых кладбищах разрешены только дозахоронения. По словам Саида Исмагилова, власти все время откладывают выделение земельного участка под кладбище, а “люди тем временем продолжают умирать”.

3. Не принимают фото в хиджабе (платке) для внутренних паспортов. Существует внутреннее постановление, обязывающее фотографироваться без головного убора. 

«Для загранпаспорта можно без проблем сделать снимок в хиджабе, а при оформлении внутреннего паспорта часто отказывают, ссылаясь на этот документ. Неоднократно обращались в МВД, женщины даже опубликовали петицию на сайте президента с просьбой посодействовать”, — рассказывает духовный лидер мусульман Украины.

В то же время Саид отмечает, что в нашей стране самое демократичное законодательство среди всех постсоветских стран. Если сравнивать микроклимат мусульманских общин в Украине и в традиционных мусульманских республиках Кавказа или Средней Азии, у нас дела обстоят лучше. Нет проблем ни с халяльными продуктами, ни с заведениями, ни с отношением. В Исламский культурный центр часто приходят немусульмане, привозят учеников и студентов на экскурсию, чтобы познакомить их с культурой и традициями.

Много или мало?

Если сравнивать со странами Европы, в Украине проживает среднее количество мусульман — 3,4% последователей ислама в Европе. Столько же их, к примеру, в Испании, Болгарии и Нидерландах. Это далеко до рекордов Германии (16,4%), Франции (16%) и Великобритании (10%), но намного больше, чем, к примеру, в соседних Беларуси и Молдове (по 0,1%).

КАРТА ЕВРОПЫ

Как относятся к мусульманам в Украине?

По словам Саида Исмагилова, украинское общество очень открытое и толерантное, здесь никогда не было таких проблем с отношением к мусульманам, как, скажем, в России. Отдельные конфликты возникали, но значительного развития не получали. А в последние годы ситуация даже улучшилась.

“Мусульмане — довольно незначительная часть населения, до Революции Достоинства о них мало знали и слышали. И только после того, как крымские татары выступили за украинскую государственность, были участниками Евромайдана и воевали в АТО, о них узнали и стали относиться значительно лучше”, — рассказывает Исмагилов.

Украинский центр исламоведческих исследований провел два социологических опроса об отношении украинцев к исламу и мусульманам — в 2013-2014 гг. и 2015-2016 гг. Цель опросов — выяснить, сколько наших соотечественников готовы жить рядом с мусульманами или голосовать за последователей ислама на выборах. В среднем за время между опросами отношение к мусульманам в стране улучшилось на 20-30%. 

ОПРОС

Материал создан при поддержке Фонда развития СМИ Посольства США в Украине. Взгляды авторов могут не совпадать с официальной позицией правительства США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Станет ли город богаче по сравнению с прошлым годом, на что денег выделят больше, а какие статьи расходов сократят: депутаты Киевского городского совета приняли на рассмотрение главный финансовый документ города ― проект бюджета на следующий год. Проголосовать и принять его депутаты должны 13 декабря.

Что такое бюджет, как он наполняется и на что тратится

ДОХОДЫ. Бюджет Киева ― это своеобразный кошелек, который наполняется деньгами из нескольких источников. Во-первых, это налоги, которые платят городу предприятия и его жители: НДФЛ, налог на прибыль предприятий, акцизы, плата за землю, единый налог и другие. Во-вторых, это неналоговые поступления: доходы от собственности и предпринимательской деятельности, штрафы, плата за предоставление админуслуг, госпошлины и т.д. В-третьих, доходы от операций с капиталом, например, деньги от продажи земли или бесхозного имущества. В-четвертых, это межбюджетные трансферты, например, дотации и субвенции из государственного бюджета.

РАСХОДЫ. Весь «заработок» столичной казны делится на два фонда ― общий и специальный. Размер первого ― всегда больше. Деньги из него идут на зарплаты, соцобеспечение (помощь малообеспеченным семьям, детям под опекой, матерям-одиночкам, льготы ветеранам войны, субсидии и т.д.), использование товаров и услуг (оплата «коммуналки» госучреждений и т.д.), текущие трансферты (дотации юрлицам или другим бюджетам и т.д.) и прочие расходы (например, материальную помощь гражданам Украины, которые пострадали во время пребывания за границей и т.д.).

Доходы специального фонда ― это целевые средства. Например, деньги, которые взыскали с предприятий за причиненный вред окружающей среде. Их направят на ее же охрану. Сюда же зачисляются «заработки» бюджетных учреждений, которые потом тратятся на их же нужды.

Как и сколько хотят заработать

В следующем году Киевские власти планируют потратить на город 54,9 млрд грн ― почти на 11% больше, чем запланировано на 2018-й (49,1 млрд грн). В пересчете на доллары доходы городской казны вырастут, как ожидается, с $1,63 млрд в 2018 году до $1,87 млрд в 2019-м (для расчета мы использовали запланированный на 2019 год курс – 29,4 грн).



Бюджет следующего года рассчитали с небольшим профицитом в 1,9 млн грн. Проще говоря, заработать хотят чуть больше, чем потратить. Общий фонд городской казны планируется с профицитом в 11,3 млрд грн, который, как ожидается, до копейки перекроет дефицит специального фонда.

Традиционно, больше всего денег ― 70% ― в городской бюджет планируют собрать в виде налогов: подоходного налога с физлиц (20,8 млрд грн), налога на доходы предприятий (4,2 млрд грн), единого налога (5,4 млрд грн), акцизного налога (1,8 млрд грн) и других.

Киев, как ожидается, в 2019 году получит 13,8 млрд грн в виде трансфертов из государственного бюджета ― на 3,6% меньше, чем в 2018 году. А учитывая инфляцию, недостаток вливаний из госбюджета будет еще ощутимей. Поэтому городу, вероятнее всего, в следующем году придется больше рассчитывать на свои силы. 

Как и на что хотят потратить

Рекордную сумму ― 17,4 млрд грн ― хотят потратить на образование. В прошлом году на финансирование этой сферы из городской казны ушло на 28% меньше. Как отметил Андрей Странников, председатель постоянной комиссии Киевсовета по вопросам бюджета, деньги направят на реконструкцию и ремонт учебных заведений, закупку школьного инвентаря, выплату зарплат, премий и стипендий.

Пятую часть бюджета ― 10,7 млрд грн ― хотят потратить на сферу здравоохранения. Средства, как ожидается, пойдут на строительство и реконструкцию медучреждений, покупку спецоборудования, зарплату работникам, санаторное лечение детей, больных туберкулезом, и медико-социальную защиту детей-сирот.

На уровне 2018 года планируют оставить финансирование сферы соцзащиты. Здесь деньги направят на выплату государственных пособий, компенсаций, предоставление льгот и субсидий и другие нужды.



Как ожидается, увеличится финансирование капитального строительства: с 5,1 млрд грн в 2018-м году до 6,1 млрд грн в 2019-м. Объектов, на которые планируют потратиться, выбрали много. Здесь и комплексная реконструкция трамвайной линии и остановки «Контрактовая площадь» (51,1 млн грн), и строительство метро на Виноградарь (1,1 млрд грн), и реконструкция улицы Кирилловской (5 млн грн), и реконструкция моста Патона (15,6 млн грн), и строительство фонтанов на Русановке (0,35 млн грн), крематория (0,4 млн грн), мусороперерабатывающего комплекса (4 млн грн), пешеходного моста между парками «Крещатый» и «Владимирская горка» (115,6 млн грн) и много чего другого. На эти деньги планируют также покупать жилье участникам АТО и другим льготным категориям населения, строить и реконструировать учреждения образования, здравоохранения и объекты коммунальной сферы.

На реализацию 341 проекта общественного бюджета в 2019 году из городской казны планируют направить 150 млн грн. В 2018 на 141 проект выделили такую же сумму. 

Сколько планируют дать районам города

Как ожидается, в 2019 году увеличится финансирование каждого из районов Киева. Меньше всего денег, как и в этом году, планируют направить Печерской районной администрации (0,9 млрд грн).

Самую большую сумму, как ожидается, в следующем году получит Дарницкая районная администрация ― 2,3 млрд грн. Ее лучше всего финансируют и в этом году ― 1,8 млрд грн. В такой же сумме в 2018-м выделены деньги на Днепровскую и Деснянскую районные администрации.



В каждом районе Киева на следующий год при достаточном финансировании планируют отремонтировать и реконструировать множество объектов. Например, в Шевченковском районе столицы хотели бы провести капремонт библиотеки им. Мицкевича, помещений детского лагеря «Зачарованная долина», ремонты детских садов и школ, обустройство спортивных площадок района. В Соломенском планируют реконструировать среднюю школу №22, Дворец детского и юношеского творчества, детский сад №306, построить стадион на улице Героев Войны. В Дарницком ― реконструировать детский сад №345 и отделение ранней социально-медицинской реабилитации детей с ДЦП, умственно-отсталых детей и детей с поражением ЦНС, построить Центр первичной медицинско-санитарной помощи. В Печерском районе столице реконструкции требует здание средней школы №5, детская музыкальная школа №4, Кловский лицей и другие объекты.

Больше информации по каждому району города ищите здесь

Читайте также: «Я путешествую и веду блог Ukrainian Modernism: разговор с Димой Соловьевым»

Антитерористична операція на сході України охопила приблизно 40 тис. кв. км, або майже 7% території країни. Серед основних проблем, які виникли тут внаслідок військових дій, екологи називають забруднення атмосфери, ґрунту та вод, суттєві зміни в екосистемах. 

Зазначимо, що останні ретельні дослідження екологічної ситуації проводились в зоні АТО у 2015 році. Моніторингу на постійній основі, як і точних даних, наразі немає через складні умови роботи для експертів: обстріли, заміновані поля та неможливість потрапити на непідконтрольні території. Визначити стан довкілля та загальні тенденції розвитку екологічної ситуації вченим допомогає інформація з досліджень на підконтрольній території та від власних джерел на окупованій. 

Екологія східних областей до війни

Експерти сходяться на думці, що руйнування екології на сході країни почалося задовго до початку військових дій.

Зокрема, екс-директор ДП «Центр геотехнологій» НАН України Дмитро Подтуркін зауважує, що ще за радянських часів на сході України було сконцентровано десятки могильників хімічних речовин (в тому числі тих, що застосовувалися при виробництві хімічної зброї), шламосховища шкідливих хімічних і металургійних виробництв, як діючих, так і вже давно ліквідованих. 

І все це зберігалося просто неба, в кращому випадку під тонким шаром ґрунту або полімерною плівкою. Ртуть, феноли і десятки інших шкідливих речовин не ховали в спеціально обладнаних могильниках, а закидували землею у старих гірничих виробках, без будь-якої гідроізоляції, в безпосередній близькості від місць проживання людей, або прямо в межах міст — Горлівки, Єнакієвого, Шахтарська.

І хоча з початку незалежності України до початку конфлікту на Донбасі не було вжито кардинальних заходів для нівелювання техногенного впливу на довкілля промислових районів Донецької та Луганської областей, проте вживалися заходи для того, щоб складна екологічна ситуація не перетворилася на екологічну катастрофу.

Військові дії як каталізатор руйнації

Крім руйнування промислової та цивільної інфраструктури військові дії призвели до втрати нагляду на окупованих територіях з боку державних екологічних органів та організацій з дотримання правил зберігання шкідливих речовин, функціонування заводів, шахт тощо. А влада самопроголошених «республік», як зазначає Дмитро Подтуркін, просто не має коштів на здійснення такого контролю. 

Внаслідок відсутності регулярного нагляду і моніторингу стану численних сховищ отруйних речовин,  шахт та промислових підприємств, що виходять з ладу, під ураженням — ґрунти, води (як водойми так і шари підземної питної води) й повітря. І, звичайно, здоров`я людей. 

Серед найбільш небезпечних промислових об’єктів Донбасу наразі — шахта «Юнком», де у 1979 році був проведений ядерний вибух; Горлівський та Донецький хімічні заводи з великою кількістю сховищ отруйних речовин; виробництва концерну «Стирол»; радіоактивний могильник посеред вибухового полігону у Донецьку; Авдіївський коксохімічний завод, відключення фільтрувальної системи якого може призвести до викидів великої кількості смертельно небезпечних речовин у повітря, а також численні дамби ТЕС та фільтрувальні станції.

«Сіль землі»

Найголовнішим ризиком для грунтів під час бойових дій є зупинка діяльності вугільних шахт. Наразі відомо, що на території Донбасу затоплено близько десяти шахт, а також існує ризик зупинки повного виробництва і затоплення ще такої ж кількості вугледобувних підприємств. 

Під час життєвого циклу шахт постійно здійснюється відкачка зливних вод, які потрапляють у виробки з ґрунту. Зупинка відкачки призводить до затоплення шахт та підняття рівня вод. Шахтні води насичені великою кількістю шкідливих солей, важких металів та ртуті. Піднімаючись горизонтом вище, невідкачані шахтні води насичують солями з нижніх шарів ґрунту родючі шари землі на поверхні, перетворюючи їх на непридатні для сільскогоподарської діяльності солончаки.

Також в покинутих шахтах відбувається просідання гірничих виробок і, як наслідок, провали ґрунту, зсуви та руйнація споруд.

«Жива» і «мертва» вода

Шахтні води, про які йшлося вище, піднімаються до поверхні землі, забруднючи ґрунтові води та водойми. Змішуючись з ґрунтовими питними водами, невідкачана вода насичує їх солями та отруйними речовинами з нижніх шарів. Внаслідок цього води стають непридатними для вживання як питні, а у водоймах спостерігається отруєння риби. Чималу загрозу також становить руйнація каналізаційних споруд, через яку стоки потрапляють до річок, забруднюючи їх патогенними бактеріями, сульфатами та нітратами.

Повітря війни

З одного боку, за роки проведення АТО забруднення атмосфери значно зменшилось через зупинку промислового виробництва. З різних джерел повідомляють про зупинку таких промислових гігантів, як Донецький, Єнакієвський та Макіївський металургійні заводи. Проте, незважаючи на офіційно діюче перемир’я, вздовж лінії розмежування відбуваються постійні обстріли як стрілецькою зброєю різних калібрів, так і з застосуванням мінометів і артилерії. 

Під час вибуху одного кілограму тротилу виділяється близько 300 літрів оксиду азоту та чадний газ. Виділені під час обстрілів в повітря оксиди азоту в атмосфері з’єднуються з водою і утворюють кислотні дощі.

Окрему небезпеку від підтоплення становить зниження міцності гірничих пород. Метан, який через відсутність комплексних заходів з дегазації пластів витісняється на поверхню, накопичується в підвалах житлових приміщень. Слід зазначити, що накопичення метану і навіть вибухи в будинках були і до початку бойових дій, але тоді вчасно пробурювалися дегазаційні свердловини і ситуація бралася під контроль.

Тварини і рослини — заручники конфлікту

Окремо слід виділити вплив бойових дій в Луганській та Донецькій областях на тваринний і рослинний світ.

За словами Ігора Загороднюка, старшого наукового співробітника Науково-природничого музею НАН України, який досліджував зміни в екосистемах Донбасу на лінії зіткнення, за майже 200 років активного заселення Донбасу місцева екосистема відчувала на собі потужний антропогенний тиск, який став природним для неї. Та за понад три роки бойових дій екосистеми Донецької та Луганської областей зазнали суттєвих змін. Зона АТО, по суті, стала заповідним об’єктом за режимом природокористування.

Полювання у зоні АТО повністю заборонене, риболовля, збір грибів і ягід стали небезпечними. Через ризик ураження свійської рогатої худоби на розтяжках і мінах значно знизилась кількість пасовищ. Всі ці фактори ведуть до посилення відновних процесів, аналогічних до процесів у Чорнобильській зоні.

Тварини

За даними Загороднюка, через заборону полювання значно зросла кількість лисиці, що в подальшому може призвести до «виїдання» багатьох видів-жертв і поширення інфекції сказу. Сильно збільшилась також чисельність фазанів та диких кіз (сарн). Крупні ссавці та птахи мігрують з зони бойових дій до інших регіонів.

На півдні Донецької області спостерігається також значне зростання популяції мишей. Причина — незібраний через бойові дії врожай зернових, що став кормом для дрібних гризунів. Внаслідок їх неконтрольованого розмноження виник значний ризик поширення небезпечних для людини інфекційних хвороб, зокрема туляремії та лептоспірозу.

Рослини

На рослини впливає два фактори: зміна господарської діяльності та безпосереднє ураження внаслідок військових дій.

Зміна господарської діяльності викликає ризик ерозії ґрунтів через значні руйнування штучно створених упродовж попереднього господарювання екокоридорів: лісосмуг, каналів, придорожніх дерево-чагарникових смуг. Часто штучні лісові насадження неконтрольовано вирубуються місцевим населенням на опалювальний матеріал, а військовими — задля господарських потреб та прорідження «зеленки», яка може виступати укриттям для диверсійних груп.

В зоні АТО у великій кількості воронок від вибухів виростають чужорідні види рослин, які витісняють аборигенні види.

Внаслідок артилерійськіх обстрілів виникало чимало пожеж в лісах заповідних зон. Так, за данними організації «Екологія. Право. Людина», станом на 2015 рік пожежі, викликані обстрілами, охопили близко 17% лісів і 24 % степів у зоні АТО. Пожеж в зоні бойових дій було в 14 разів більше, ніж в інших регіонах України. В абсолютних цифрах від вогню на той час постраждало 36 266 га землі, 114 га пасовищ та сінокосів, 147 га орних земель. Станом на 2015 рік військові дії нанесли збитків заповідним об’єктам сходу України щонайменше на 14 мільярдів гривень. Складно навіть уявити, як зросли ці цифри сьогодні.

Ігор Загороднюк стверджує, що в екосистемі зони АТО наразі формуються нові і дотепер неочікувані зміни, спалахи чисельності окремих видів тварин і рослин, зміна ландшафту та ерозії ґрунтів. Все це може призвести до появи нових шкідників та хвороб, суттєвих змін продуктивності і стійкості екосистем.

За декілька років ці зміни можуть стати невідворотними і докорінно змінити флору, фауну, трофічні зв’язки та ландшафт Донбасу. Через складність теренових досліджень спрогнозувати наслідки поки що складно, але те, що вони будуть негативними для природи та людини, не викликає заперечень.

Вплив на здоров`я людини

За словами експертів, накопичення важких металів та отруйних сполук в ґрунтових водах перетворює їх на небезпечні для здоров’я людини. Вживання такої води викликає токсичні отруєння та розлади кишково-шлункового тракту. В комплексі з ризиком радіаційного забруднення через витоки радіонуклідів зі сховищ підвищується вірогідність онкологічних захворювань.

Гази, що утворюються внаслідок розривів снарядів, можуть викликати розлади дихальних шляхів і збільшити кількість захворювань на бронхіти та астму. Також кислотні дощі, про які ми писали вище, переносять з собою на значні відстані сірку, азот та шкідливі сульфати, що мають негативний вплив на дихання людини.

Висновок

Як бачимо, поточна ситуація на сході України є вкрай складною. Неможливість моніторингу екологічної ситуації на непідконтрольних територіях, відсутність робіт з відновлення зовнішнього середовища значно погіршили екологічний стан в Донецькій та Луганській областях. 

Донбас поступово перетворюється на зону відчуження, непридатну для життя. Негативні для екології та людини процеси, що почались ще з радянських часів, під час військового конфлікту сильно загострилися. Чим довше триватиме такий стан речей, тим більше часу знадобиться на відновлення зовнішнього середовища, тим більше грошей доведеться на це витратити.

Через складність, а подекуди неможливість теренових досліджень спрогнозувати наслідки зафіксованих змін поки що складно, але те, що вони будуть негативними для природи та людини, не викликає заперечень.

Проект здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.

За последние 7 дней

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Последние новости

Как правильно пить бренди

Бренди – один из тех спиртных напитков, которые помогают скоротать вечер в приятной дружеской компании или поразмышлять о вечном в одиночестве. Бренди представлен в...

Когда стоит вызвать грузовое такси

Такси – популярное решение для передвижения как по городу, так и между разными населенными пунктами. Службы такси помогают решить даже самые сложные задачи, предоставляя...

Зачем нужна цветная офисная бумага

Бумага формата А4 – обязательный элемент в каждом офисе. Этот популярный расходный материал все привыкли видеть в белом цвете и такое оформление является стандартным....

Умывальники под столешницу

Найти ванную комнату без раковины - редкость. Сложно даже сравнить, что значимей: ванная комната или раковина, которая  выполняет определенные задачи. Если сразу отпадает вопрос...

Что такое квесты в реальности в Украине?

Кто в детстве не мечтал почувствовать себя героем приключенческого романа? Добыть сокровище, спасти мир, узнать ответ на вопрос жизни, Вселенной и всего остального? Квесты в...