Как мы недавно выяснили, в последние шесть лет тарифы ЖКХ росли намного быстрее доходов киевлянин. Теперь разберемся, из чего состоят основные платежи — за горячее и холодное водоснабжение, отопление, электричество, услуги по содержанию дома и придомовой территории — и насколько обоснованы цены для потребителей. Начнем анализ с самых больших платежей, которые в осенне-зимне-весенний период волнуют киевлян сильнее всего, — с централизованного отопления и горячей воды. Многие горожане не знают, что помимо ПАО «Киевэнерго» на столичном рынке работают еще несколько значимых поставщиков аналогичных услуг с разными тарифами. Крупнейший из них — Дарницкая ТЭЦ-4, которая принадлежит сейчас ООО «Евро-Реконструкция». Это предприятие отапливает и снабжает горячей водой около 8% жилой площади Киева, на левом берегу. Примерно по 1% закреплено за ООО «Теплопостачсервис» и ООО «Водоканал-Сервис». Как видим, среди киевских поставщиков «Киевэнерго» самый дорогой. Чтобы понять, из чего складываются платежи за централизованное отопление, обратимся к данным основного столичного поставщика — ПАО “Киевэнерго”. Отметим, что тарифы всех столичных поставщиков имеют почти такую же структуру и удельный вес составляющих. За последние два года стоимость тепла от “Киевэнерго” выросла более чем в 3,5 раза. В основном это связано с подорожанием природного газа и других энергоресурсов, которые нужны для производственного процесса. Однако следует отметить еще один важный факт: удельный вес затрат на производство тепловой энергии в тарифе на отопление составляет более 80%. Сюда включены теплопотери, которые в итоге также оплачивает потребитель. Нормативные оценки теплопотерь находятся в пределах 10-12%, но, по мнению некоторых экспертов, реальные убытки могут достигать 40%. По данным НКРЭКУ Тариф вырос в 3,5 раза Специалисты в сфере ЖКХ выделяют два основных варианта решения проблемы теплопотерь. Первый — бесконечное латание тепловых сетей за счет государства или за деньги потребителей. В этом решении заинтересованы прежде всего нынешние производители тепла. Второй — повсеместный отказ от централизованного отопления с переходом на поквартирное или подомовое. Кстати, от централизованного отопления еще несколько лет назад полностью отказался Ужгород. Опыт оказался положительным, расходы населения уменьшились. Почти нет централизованного отопления и в европейских странах. Стоимость горячей воды состоит из стоимости холодной воды, а также услуг по ее нагреву и отводу. Поставщиками горячей воды в столице, без учета владельцев внутридомовых котельных, являются те же производители тепла, о которых мы писали выше. В настоящий момент в Киеве действуют следующие тарифы на услуги централизованного горячего водоснабжения. В структуре затрат поставщиков, как и в случае с централизованным отоплением, львиную долю занимает тепловая энергия, то есть энергоресурсы. Проблемы горячего водоснабжения сродни проблемам поставок тепла: изношенная инфраструктура, теплопотери, низкая энергоэффективность. Пути их решения аналогичны: отказ от централизации, использование поквартирных и подомовых систем нагрева воды. Тарифы на централизованное водоснабжение и водоотвод в разных городах Украины могут отличаться в несколько раз. Причина кроется в природных и географических условиях, протяженности и степени изношенности трасс. Так, в некоторых населенных пунктах водоотвод может стоить гораздо дороже водоснабжения. В настоящий момент в Киеве (ПАО АК «Киевводоканал») действует тариф 13 грн 77 коп. за 1 куб. м. Структура его довольно проста: 6 грн 84 коп. — водоснабжение, 6,93 коп. — водоотвод. Стоимость воды для киевлян за последние шесть лет выросла в 4,75 раза. И снова хочется обратить внимание на довольно высокую энергоемкость водоснабжения: удельный вес затрат на электроэнергию в структуре тарифа составляет около трети. Хотя речь идет, напомним, о холодной воде. По данным Национальной комиссии, которая осуществляет государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг, структура средневзвешенного тарифа на централизованное водоснабжение и водоотвод по состоянию на 1 ноября 2016 года выглядела следующим образом. Данная услуга вызывает больше всего нареканий со стороны жильцов. И это не удивительно, ведь состояние большинства подъездов и дворов оставляет желать лучшего. Особенно это касается домов, построенных еще в советское время. Рассматривая проблему формирования тарифов на содержание дома и придомовой территории, важно понимать, что каждый дом и каждый двор имеет свои проблемы, недостатки, словом, свою специфику. Где-то течет крыша, где-то искрит электропроводка, где-то внутридомовые трубы протекают. Где-то площадь лестничных клеток в два раза больше, чем в соседнем доме, что влияет на стоимость уборки подъездов. Где-то лифт новый, а где-то старый, постоянно ломающийся. Именно поэтому единого тарифа на обслуживание даже стоящих рядом домов быть не может. А единые тарифы некоторых ЖЭКов (управляющих компаний) на обслуживание сотен, а иногда и тысяч домов сродни средней температуре по палате. Чтобы избежать обобщений, для анализа структуры цены на эту услугу мы взяли расчеты одного из киевских ОСМД. С одной стороны, данная калькуляция не в полной мере отражает картину по городу в целом, с другой — насколько нам известно, услуги там поставляются в полном объеме, и жильцы дома вполне удовлетворены их качеством. Отметим, что в целом по городу тарифы на обслуживание дома и придомовой территории колеблются в пределах 3-10 гривен за квадратный метр. Перейдем к последнему показателю, который мы рассмотрим в рамках данного материала, — электроэнергии. Для начала хотелось бы сказать несколько слов о разных подходах к вопросу формирования этого тарифа в Украине и других европейских странах. Если у нас в стране население традиционно платит за электроэнергию значительно меньше, чем промышленность (то есть промышленность и бизнес дотируют цены для населения), то на Западе ситуация иная. Например, стоимость электроэнергии в соседней Польше в 2015 году для населения составляла около 3,5 грн, а для промышленных потребителей — 2,6 грн. Для сравнения: у нас в стране средневзвешенная цена для населения в 2015 году составляла 0, 45 грн, для промышленности и бизнеса — около 1,6 грн. Кроме того, тарифы в Европе довольно гибкие и могут меняться даже в течение месяца. До апреля 2015 года стоимость электроэнергии для бытовых потребителей различных категорий варьировалась в пределах 20-25 копеек, однако после веерных отключений зимой 2014-2015 годов начался ее значительный рост. Очередное подорожание произошло 1 марта 2017 года. Начиная с этой даты цена стала еще больше зависеть от потребленного объема. Цена, кВт/час, копеек с НДС Но даже при таком повышении цена для населения будет все еще ниже цены для промышленных потребителей, которые будут платить от 1,77 до 2,04 грн за кВт/час. 1) Около 80% платежа за квартиру составляет оплата энергоносителей, а не сервисных услуг. 2) Значительная часть платежа за отопление и горячее водоснабжение идет на покрытие потери тепла во время транспортировки. Точной информации об этих потерях нет, а оплачивает их население. 4) Только повсеместное внедрение систем поквартирного или подомового отопления и подогрева воды позволит эффективно бороться с теплопотерями. 5) После очередного подорожания электроэнергии (с 1 марта 2017 года) возможно повышение цен на другие услуги ЖКХ, прежде всего на водоснабжение и услуги по содержанию дома и придомовой территории. 6) Разница в тарифах на централизованное отопление от разных поставщиков в Киеве составляет около 40%. ПАО «Киевэнерго» — самый дорогой поставщик. 7) В структуре тарифа на централизованное водоснабжение и водоотвод более 60% составляют затраты на электроэнергию и оплату труда. 8) Единого тарифа на содержание дома и придомовой территории нет и быть не может. Материал создан при поддержке Фонда развития СМИ Посольства США в Украине. Взгляды авторов могут не совпадать с официальной позицией правительства США. Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government. Тепло и горячая вода
Поставщики тепла и горячей воды в Киеве
Поставщик
Горячая вода,
грн/м3Отопление,
грн/м2
ПАО «Киевэнерго»
83,10
32,97
ООО «Евро-Реконструкция»
65,42
28,7
ООО «Теплопостачсервис»
67,94
26,36
ООО «Водоканал-Сервис»
82,73
36,46
Покрытие и тарифы поставщиков Киева
Отопление. Структура тарифа
Отопление. Структура тарифа «Киевэнерго»
Дата
01.01.2015
01.05.2015
01.07.2016
Тариф
9,2 грн
16,14 грн
32,97 грн
Затрата
Сумма, грн
% от тарифа
Стоимость тепловой энергии, грн/м2
26,85
81,4
Содержание абонентской службы
0,23
0,7
Прочие услуги
0,1
0,3
Услуги банков
0,24
0,7
Затраты на покрытие потерь
0,05
0,2
Налог на добавленную стоимость
5,5
16,7
ИТОГО:
32,97
100%
Отопление. Структура тарифа «Киевэнерго»
Затрата
Сумма, грн
% от тарифа
Стоимость тепловой энергии, грн кв. м
26,85
81,4
Содержание абонентской службы
0,23
0,7
Прочие услуги
0,1
0,3
Услуги банков
0,24
0,7
Затраты на покрытие потерь
0,05
0,2
Налог на добавленную стоимость
5,5
16,7
Горячая вода
Структура тарифов на горячую воду
ПАО «Киевэнерго»
Тариф
83,10
Тепловая энергия
61,99
Содержание абонентской службы
0,58
Прочие затраты, кроме услуг банков
0,25
Приобретение воды и водоотвод
5,11
Затраты на поверку оборудования
0,58
Услуги банков
0,61
Затраты на покрытие потерь
0,13
НДС
13,85
ООО «Евро-Реконструкция
Тариф
65,42
Тепловая энергия
47,66
Содержание абонентской службы
0,45
Прочие затраты, кроме услуг банков
0,19
Приобретение воды и водоотвод
5,11
Затраты на поверку оборудования
0,56
Услуги банков
0,55
НДС
10,9
ООО «Теплопостачсервис»
Тариф
67,94
Тепловая энергия
48,87
Содержание абонентской службы
0,36
Приобретение воды и водоотвод
5,11
Затраты на поверку оборудования
1,86
Услуги банков
0,42
НДС
11,32
ООО «Водоканал-Сервис»
Тариф
82,73
Тепловая энергия
62,48
Содержание абонентской службы
0,18
Прочие затраты, кроме услуг банков
0,24
Приобретение воды и водоотвод
5,11
Затраты на поверку оборудования
0,36
Услуги банков
0,57
НДС
13,79
Структура тарифов на горячую воду
Поставщик
Тариф
Тепловая энергия
Содержание абонентской службы
Прочие затраты, кроме услуг банков
Приобретение воды и водоотвод
Затраты на поверку оборудования
Услуги банков
Затраты на покрытие потерь
НДС
ООО «Теплопостачсервис»
67,94
48,87
0,36
5,11
1,86
0,42
11,32
ПАО «Киевэнерго»
83,10
61,99
0,58
0,25
5,11
0,58
0,61
0,13
13,85
ООО «Евро-Реконструкция
65,42
47,66
0,45
0,19
5,11
0,56
0,55
10,9
ООО «Водоканал-Сервис»
82,73
62,48
0,18
0,24
5,11
0,36
0,57
13,79
Холодная вода
Структура тарифа на централизованное водоснабжение и водоотвод
Затраты
Водоснабжение
Водоотвод
Электроэнергия
33,80%
29,40%
Оплата труда и отчисления
32,20%
42,00%
Приобретение воды у других организаций
8,70%
2,50%
Ремонт, материалы
3,50%
4,80%
Реагенты
3,30%
1,10%
Прочее (амортизация, финансовые затраты, топливо)
18,50%
20,20%
Структура тарифа на централизованное водоснабжение и водоотвод
Содержание домов и придомовых территорий
Содержание домов и придомовых территорий
Наименование услуги
грн/кв. метр
Уборка подъездов
0,45
Уборка придомовой территории, паркинга
0,2
Обслуживание лифтов
0,38
Диспетчеризация (аварийные службы)
0,87
Обслуживание вентиляционных каналов
0,032
Обслуживание внутридомовых инженерных систем
0,15
Закупка материалов на обслуживание
0,06
Текущий ремонт
0,425
Услуги банка
0,012
Административные расходы
0,34
Электроэнергия лифтов, мест общего пользования
0,975
Вода на уборку и полив
0,006
Резервный фонд
0,25
ИТОГО:
4,15
Содержание домов
Услуги ОСМД
Электроэнергия
Электроэнергия. Структура тарифа.
До 100 кВт час
От 100 до 600 кВт час
Свыше 600 кВт час
с 1.04.2015
36,60
63,00
140,70
с 1.09.2015
45,60
78,90
147,90
с 1.03.2016
57,00
99,00
156,00
с 1.09.2016
71,40
129,00
163,80
с 1.03.2017
90,00
168,00
168,00
С 1 марта 2017 года тариф 168 копеек за кВт/час действует при объеме потребления свыше 100 кВт час в месяцЭлектроэнергия. Структура тарифа.
Объем потребления, кВт
2015
Апрель2015
Сентябрь2016
Март2016
Сентябрь2017
Март
140,70
147,90
156,00
163,80
63,00
78,90
99,00
129,00
168,00
36,60
45,60
57,00
71,40
90,00
Выводы:
Станет ли город богаче по сравнению с прошлым годом, на что денег выделят больше, а какие статьи расходов сократят: депутаты Киевского городского совета приняли на рассмотрение главный финансовый документ города ― проект бюджета на следующий год. Проголосовать и принять его депутаты должны 13 декабря.
Что такое бюджет, как он наполняется и на что тратится
ДОХОДЫ. Бюджет Киева ― это своеобразный кошелек, который наполняется деньгами из нескольких источников. Во-первых, это налоги, которые платят городу предприятия и его жители: НДФЛ, налог на прибыль предприятий, акцизы, плата за землю, единый налог и другие. Во-вторых, это неналоговые поступления: доходы от собственности и предпринимательской деятельности, штрафы, плата за предоставление админуслуг, госпошлины и т.д. В-третьих, доходы от операций с капиталом, например, деньги от продажи земли или бесхозного имущества. В-четвертых, это межбюджетные трансферты, например, дотации и субвенции из государственного бюджета.
РАСХОДЫ. Весь «заработок» столичной казны делится на два фонда ― общий и специальный. Размер первого ― всегда больше. Деньги из него идут на зарплаты, соцобеспечение (помощь малообеспеченным семьям, детям под опекой, матерям-одиночкам, льготы ветеранам войны, субсидии и т.д.), использование товаров и услуг (оплата «коммуналки» госучреждений и т.д.), текущие трансферты (дотации юрлицам или другим бюджетам и т.д.) и прочие расходы (например, материальную помощь гражданам Украины, которые пострадали во время пребывания за границей и т.д.).
Доходы специального фонда ― это целевые средства. Например, деньги, которые взыскали с предприятий за причиненный вред окружающей среде. Их направят на ее же охрану. Сюда же зачисляются «заработки» бюджетных учреждений, которые потом тратятся на их же нужды.
Как и сколько хотят заработать
В следующем году Киевские власти планируют потратить на город 54,9 млрд грн ― почти на 11% больше, чем запланировано на 2018-й (49,1 млрд грн). В пересчете на доллары доходы городской казны вырастут, как ожидается, с $1,63 млрд в 2018 году до $1,87 млрд в 2019-м (для расчета мы использовали запланированный на 2019 год курс – 29,4 грн).
Бюджет следующего года рассчитали с небольшим профицитом в 1,9 млн грн. Проще говоря, заработать хотят чуть больше, чем потратить. Общий фонд городской казны планируется с профицитом в 11,3 млрд грн, который, как ожидается, до копейки перекроет дефицит специального фонда.
Традиционно, больше всего денег ― 70% ― в городской бюджет планируют собрать в виде налогов: подоходного налога с физлиц (20,8 млрд грн), налога на доходы предприятий (4,2 млрд грн), единого налога (5,4 млрд грн), акцизного налога (1,8 млрд грн) и других.
Киев, как ожидается, в 2019 году получит 13,8 млрд грн в виде трансфертов из государственного бюджета ― на 3,6% меньше, чем в 2018 году. А учитывая инфляцию, недостаток вливаний из госбюджета будет еще ощутимей. Поэтому городу, вероятнее всего, в следующем году придется больше рассчитывать на свои силы.
Как и на что хотят потратить
Рекордную сумму ― 17,4 млрд грн ― хотят потратить на образование. В прошлом году на финансирование этой сферы из городской казны ушло на 28% меньше. Как отметил Андрей Странников, председатель постоянной комиссии Киевсовета по вопросам бюджета, деньги направят на реконструкцию и ремонт учебных заведений, закупку школьного инвентаря, выплату зарплат, премий и стипендий.
Пятую часть бюджета ― 10,7 млрд грн ― хотят потратить на сферу здравоохранения. Средства, как ожидается, пойдут на строительство и реконструкцию медучреждений, покупку спецоборудования, зарплату работникам, санаторное лечение детей, больных туберкулезом, и медико-социальную защиту детей-сирот.
На уровне 2018 года планируют оставить финансирование сферы соцзащиты. Здесь деньги направят на выплату государственных пособий, компенсаций, предоставление льгот и субсидий и другие нужды.
Как ожидается, увеличится финансирование капитального строительства: с 5,1 млрд грн в 2018-м году до 6,1 млрд грн в 2019-м. Объектов, на которые планируют потратиться, выбрали много. Здесь и комплексная реконструкция трамвайной линии и остановки «Контрактовая площадь» (51,1 млн грн), и строительство метро на Виноградарь (1,1 млрд грн), и реконструкция улицы Кирилловской (5 млн грн), и реконструкция моста Патона (15,6 млн грн), и строительство фонтанов на Русановке (0,35 млн грн), крематория (0,4 млн грн), мусороперерабатывающего комплекса (4 млн грн), пешеходного моста между парками «Крещатый» и «Владимирская горка» (115,6 млн грн) и много чего другого. На эти деньги планируют также покупать жилье участникам АТО и другим льготным категориям населения, строить и реконструировать учреждения образования, здравоохранения и объекты коммунальной сферы.
На реализацию 341 проекта общественного бюджета в 2019 году из городской казны планируют направить 150 млн грн. В 2018 на 141 проект выделили такую же сумму.
Сколько планируют дать районам города
Как ожидается, в 2019 году увеличится финансирование каждого из районов Киева. Меньше всего денег, как и в этом году, планируют направить Печерской районной администрации (0,9 млрд грн).
Самую большую сумму, как ожидается, в следующем году получит Дарницкая районная администрация ― 2,3 млрд грн. Ее лучше всего финансируют и в этом году ― 1,8 млрд грн. В такой же сумме в 2018-м выделены деньги на Днепровскую и Деснянскую районные администрации.
В каждом районе Киева на следующий год при достаточном финансировании планируют отремонтировать и реконструировать множество объектов. Например, в Шевченковском районе столицы хотели бы провести капремонт библиотеки им. Мицкевича, помещений детского лагеря «Зачарованная долина», ремонты детских садов и школ, обустройство спортивных площадок района. В Соломенском планируют реконструировать среднюю школу №22, Дворец детского и юношеского творчества, детский сад №306, построить стадион на улице Героев Войны. В Дарницком ― реконструировать детский сад №345 и отделение ранней социально-медицинской реабилитации детей с ДЦП, умственно-отсталых детей и детей с поражением ЦНС, построить Центр первичной медицинско-санитарной помощи. В Печерском районе столице реконструкции требует здание средней школы №5, детская музыкальная школа №4, Кловский лицей и другие объекты.
Больше информации по каждому району города ищите здесь.
Читайте также: «Я путешествую и веду блог Ukrainian Modernism: разговор с Димой Соловьевым»
Антитерористична операція на сході України охопила приблизно 40 тис. кв. км, або майже 7% території країни. Серед основних проблем, які виникли тут внаслідок військових дій, екологи називають забруднення атмосфери, ґрунту та вод, суттєві зміни в екосистемах.
Зазначимо, що останні ретельні дослідження екологічної ситуації проводились в зоні АТО у 2015 році. Моніторингу на постійній основі, як і точних даних, наразі немає через складні умови роботи для експертів: обстріли, заміновані поля та неможливість потрапити на непідконтрольні території. Визначити стан довкілля та загальні тенденції розвитку екологічної ситуації вченим допомогає інформація з досліджень на підконтрольній території та від власних джерел на окупованій.
Екологія східних областей до війни
Експерти сходяться на думці, що руйнування екології на сході країни почалося задовго до початку військових дій.
Зокрема, екс-директор ДП «Центр геотехнологій» НАН України Дмитро Подтуркін зауважує, що ще за радянських часів на сході України було сконцентровано десятки могильників хімічних речовин (в тому числі тих, що застосовувалися при виробництві хімічної зброї), шламосховища шкідливих хімічних і металургійних виробництв, як діючих, так і вже давно ліквідованих.
І все це зберігалося просто неба, в кращому випадку під тонким шаром ґрунту або полімерною плівкою. Ртуть, феноли і десятки інших шкідливих речовин не ховали в спеціально обладнаних могильниках, а закидували землею у старих гірничих виробках, без будь-якої гідроізоляції, в безпосередній близькості від місць проживання людей, або прямо в межах міст — Горлівки, Єнакієвого, Шахтарська.
І хоча з початку незалежності України до початку конфлікту на Донбасі не було вжито кардинальних заходів для нівелювання техногенного впливу на довкілля промислових районів Донецької та Луганської областей, проте вживалися заходи для того, щоб складна екологічна ситуація не перетворилася на екологічну катастрофу.
Військові дії як каталізатор руйнації
Крім руйнування промислової та цивільної інфраструктури військові дії призвели до втрати нагляду на окупованих територіях з боку державних екологічних органів та організацій з дотримання правил зберігання шкідливих речовин, функціонування заводів, шахт тощо. А влада самопроголошених «республік», як зазначає Дмитро Подтуркін, просто не має коштів на здійснення такого контролю.
Внаслідок відсутності регулярного нагляду і моніторингу стану численних сховищ отруйних речовин, шахт та промислових підприємств, що виходять з ладу, під ураженням — ґрунти, води (як водойми так і шари підземної питної води) й повітря. І, звичайно, здоров`я людей.
Серед найбільш небезпечних промислових об’єктів Донбасу наразі — шахта «Юнком», де у 1979 році був проведений ядерний вибух; Горлівський та Донецький хімічні заводи з великою кількістю сховищ отруйних речовин; виробництва концерну «Стирол»; радіоактивний могильник посеред вибухового полігону у Донецьку; Авдіївський коксохімічний завод, відключення фільтрувальної системи якого може призвести до викидів великої кількості смертельно небезпечних речовин у повітря, а також численні дамби ТЕС та фільтрувальні станції.
«Сіль землі»
Найголовнішим ризиком для грунтів під час бойових дій є зупинка діяльності вугільних шахт. Наразі відомо, що на території Донбасу затоплено близько десяти шахт, а також існує ризик зупинки повного виробництва і затоплення ще такої ж кількості вугледобувних підприємств.
Під час життєвого циклу шахт постійно здійснюється відкачка зливних вод, які потрапляють у виробки з ґрунту. Зупинка відкачки призводить до затоплення шахт та підняття рівня вод. Шахтні води насичені великою кількістю шкідливих солей, важких металів та ртуті. Піднімаючись горизонтом вище, невідкачані шахтні води насичують солями з нижніх шарів ґрунту родючі шари землі на поверхні, перетворюючи їх на непридатні для сільскогоподарської діяльності солончаки.
Також в покинутих шахтах відбувається просідання гірничих виробок і, як наслідок, провали ґрунту, зсуви та руйнація споруд.
«Жива» і «мертва» вода
Шахтні води, про які йшлося вище, піднімаються до поверхні землі, забруднючи ґрунтові води та водойми. Змішуючись з ґрунтовими питними водами, невідкачана вода насичує їх солями та отруйними речовинами з нижніх шарів. Внаслідок цього води стають непридатними для вживання як питні, а у водоймах спостерігається отруєння риби. Чималу загрозу також становить руйнація каналізаційних споруд, через яку стоки потрапляють до річок, забруднюючи їх патогенними бактеріями, сульфатами та нітратами.
Повітря війни
З одного боку, за роки проведення АТО забруднення атмосфери значно зменшилось через зупинку промислового виробництва. З різних джерел повідомляють про зупинку таких промислових гігантів, як Донецький, Єнакієвський та Макіївський металургійні заводи. Проте, незважаючи на офіційно діюче перемир’я, вздовж лінії розмежування відбуваються постійні обстріли як стрілецькою зброєю різних калібрів, так і з застосуванням мінометів і артилерії.
Під час вибуху одного кілограму тротилу виділяється близько 300 літрів оксиду азоту та чадний газ. Виділені під час обстрілів в повітря оксиди азоту в атмосфері з’єднуються з водою і утворюють кислотні дощі.
Окрему небезпеку від підтоплення становить зниження міцності гірничих пород. Метан, який через відсутність комплексних заходів з дегазації пластів витісняється на поверхню, накопичується в підвалах житлових приміщень. Слід зазначити, що накопичення метану і навіть вибухи в будинках були і до початку бойових дій, але тоді вчасно пробурювалися дегазаційні свердловини і ситуація бралася під контроль.
Тварини і рослини — заручники конфлікту
Окремо слід виділити вплив бойових дій в Луганській та Донецькій областях на тваринний і рослинний світ.
За словами Ігора Загороднюка, старшого наукового співробітника Науково-природничого музею НАН України, який досліджував зміни в екосистемах Донбасу на лінії зіткнення, за майже 200 років активного заселення Донбасу місцева екосистема відчувала на собі потужний антропогенний тиск, який став природним для неї. Та за понад три роки бойових дій екосистеми Донецької та Луганської областей зазнали суттєвих змін. Зона АТО, по суті, стала заповідним об’єктом за режимом природокористування.
Полювання у зоні АТО повністю заборонене, риболовля, збір грибів і ягід стали небезпечними. Через ризик ураження свійської рогатої худоби на розтяжках і мінах значно знизилась кількість пасовищ. Всі ці фактори ведуть до посилення відновних процесів, аналогічних до процесів у Чорнобильській зоні.
Тварини
За даними Загороднюка, через заборону полювання значно зросла кількість лисиці, що в подальшому може призвести до «виїдання» багатьох видів-жертв і поширення інфекції сказу. Сильно збільшилась також чисельність фазанів та диких кіз (сарн). Крупні ссавці та птахи мігрують з зони бойових дій до інших регіонів.
На півдні Донецької області спостерігається також значне зростання популяції мишей. Причина — незібраний через бойові дії врожай зернових, що став кормом для дрібних гризунів. Внаслідок їх неконтрольованого розмноження виник значний ризик поширення небезпечних для людини інфекційних хвороб, зокрема туляремії та лептоспірозу.
Рослини
На рослини впливає два фактори: зміна господарської діяльності та безпосереднє ураження внаслідок військових дій.
Зміна господарської діяльності викликає ризик ерозії ґрунтів через значні руйнування штучно створених упродовж попереднього господарювання екокоридорів: лісосмуг, каналів, придорожніх дерево-чагарникових смуг. Часто штучні лісові насадження неконтрольовано вирубуються місцевим населенням на опалювальний матеріал, а військовими — задля господарських потреб та прорідження «зеленки», яка може виступати укриттям для диверсійних груп.
В зоні АТО у великій кількості воронок від вибухів виростають чужорідні види рослин, які витісняють аборигенні види.
Внаслідок артилерійськіх обстрілів виникало чимало пожеж в лісах заповідних зон. Так, за данними організації «Екологія. Право. Людина», станом на 2015 рік пожежі, викликані обстрілами, охопили близко 17% лісів і 24 % степів у зоні АТО. Пожеж в зоні бойових дій було в 14 разів більше, ніж в інших регіонах України. В абсолютних цифрах від вогню на той час постраждало 36 266 га землі, 114 га пасовищ та сінокосів, 147 га орних земель. Станом на 2015 рік військові дії нанесли збитків заповідним об’єктам сходу України щонайменше на 14 мільярдів гривень. Складно навіть уявити, як зросли ці цифри сьогодні.
Ігор Загороднюк стверджує, що в екосистемі зони АТО наразі формуються нові і дотепер неочікувані зміни, спалахи чисельності окремих видів тварин і рослин, зміна ландшафту та ерозії ґрунтів. Все це може призвести до появи нових шкідників та хвороб, суттєвих змін продуктивності і стійкості екосистем.
За декілька років ці зміни можуть стати невідворотними і докорінно змінити флору, фауну, трофічні зв’язки та ландшафт Донбасу. Через складність теренових досліджень спрогнозувати наслідки поки що складно, але те, що вони будуть негативними для природи та людини, не викликає заперечень.
Вплив на здоров`я людини
За словами експертів, накопичення важких металів та отруйних сполук в ґрунтових водах перетворює їх на небезпечні для здоров’я людини. Вживання такої води викликає токсичні отруєння та розлади кишково-шлункового тракту. В комплексі з ризиком радіаційного забруднення через витоки радіонуклідів зі сховищ підвищується вірогідність онкологічних захворювань.
Гази, що утворюються внаслідок розривів снарядів, можуть викликати розлади дихальних шляхів і збільшити кількість захворювань на бронхіти та астму. Також кислотні дощі, про які ми писали вище, переносять з собою на значні відстані сірку, азот та шкідливі сульфати, що мають негативний вплив на дихання людини.
Висновок
Як бачимо, поточна ситуація на сході України є вкрай складною. Неможливість моніторингу екологічної ситуації на непідконтрольних територіях, відсутність робіт з відновлення зовнішнього середовища значно погіршили екологічний стан в Донецькій та Луганській областях.
Донбас поступово перетворюється на зону відчуження, непридатну для життя. Негативні для екології та людини процеси, що почались ще з радянських часів, під час військового конфлікту сильно загострилися. Чим довше триватиме такий стан речей, тим більше часу знадобиться на відновлення зовнішнього середовища, тим більше грошей доведеться на це витратити.
Через складність, а подекуди неможливість теренових досліджень спрогнозувати наслідки зафіксованих змін поки що складно, але те, що вони будуть негативними для природи та людини, не викликає заперечень.
Проект здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.